Ексклюзиви
Пʼятниця, 07 серпня 2020 18:49

Майбутнє, яке повторюється

"Людина – це тварина, яка думає про майбутнє", – говорить гарвардський психолог Деніел Ґілберт у книжці Stumbling on Happiness. На відміну від інших тварин, людина впевнена, що майбутнє не буде таке, як сьогодні.

Утім, ще якихось кілька століть тому – і цілі тисячоліття перед тим – європеєць вважав би, що знає, яким буде майбутнє: більш-менш точним повторенням минулого. І тому головним нещастям для людини було руйнування традиції. А її завданням – думати радше про минуле, ніж про майбутнє.

Сьогодні ці консервативні рецепти для нас незвичні. Для сучасної людини найбільшою драмою є не руйнування традиції, а несправджені очікування. Сучасний світ – це нестримна машина майбутнього і водночас нестримний страх перед майбутнім. Одна його половина постійно породжує "завтра" – інша цього "завтра" боїться.

Перемога страху над надією – головна причина того, чому в західному світі повертається правий популізм. Він має одну головну емоцію: повний назад. Let's make America great AGAIN Дональда Трампа; take BACK control ідеологів Brexit – усі вони дають цю ілюзію, що минуле є тією рятівною гаванню, яка врятує нас від буревію майбутнього. Що колись була золота доба щастя, до якої треба повернутися.

Досвід України інший: українська історія не мала жодної золотої доби. Наше минуле – це окупації, Голодомор, ГУЛАГ, Голокост, військові поразки й асиміляції завойовником. Наш дім у минулому зруйновано.

Саме тому засадничий український герой – це троянсько-­римський Еней. Коли Верґілій писав "Енеїду", він створював нового героя на противагу грецькому Одіссею. Еней не шукає шляху додому: його Трою назавжди зруйновано. На відміну від Одіссея, Еней знає, що рухатися треба вперед, а не назад. Тому символічно, що саме з образу Енея українську літературу колись перезапустив Іван Котляревський.

Так, в Україні не було золотої доби, не було Одіссеєвої Ітаки. Тому слова "знову" та "назад" для нас страшні. Наше майбутнє постійно ампутували, але ми продовжуємо в нього вірити. І тому один із найвідоміших віршів геніальної Лесі Українки – це Contra Spem Spero: "Без надії сподіваюсь".

Утім, у цій беззастережній вірі в майбутнє є не лише здорові риси. У ній є й великий ризик. Це утопія почати все з чистого аркуша, побачити свою країну як стартап – країну без історії, де все постійно починається наново. Але бажання постійно щось починати наново часто йде пліч-о-пліч із небажанням щось завершувати. І тоді стартап стає безповідальним. Зараженим амнезією.

Проблема української історії в тому, що ця амнезія з нами ставалася неодноразово. Ми постійно прагнемо почати історію заново. Тлумачимо своє минуле як надто нікчемне, аби його продовжувати.

Тому наші постійні нові початки – це ніякі не початки. Це повторення одного й того самого – через забуття. Але історія з нами повторюється саме тому, що ми хочемо її забути.

Ми маємо думати про майбутнє, але не забувати про повторення історії. Про її цикли та попередження. Й один із найнебезпечніших у нашій історії – це повернення імперії. Яка завжди тут, чекає, готова проковтнути.

Ми можемо бути як завгодно добрими і прагнути прекрасних речей. Але ми маємо бути готові до повернення зла. І до того, що майже все в історії можна відкатати назад.

"Людина – це тварина, яка думає про майбутнє", – говорить гарвардський психолог Деніел Ґілберт. Але ми принаймні знаємо, яким це майбутнє може бути.

Бо історія – це цикл. Зима, весна, літо, осінь – і знову зима. І весна теж, якщо пощастить

Ця колонка є фрагментом есею, написаного в рамках проєкту "Онлайн-резиденція для німецьких перекладачів" Українського ПЕН і translite.V. Повну версію можна буде прочитати у збірці "Майбутнє, якого ми прагнемо", що вийде друком у видавництві "Темпора" у вересні. Проєкт онлайн-резиденції відбувається за підтримки партнерської програми "Культура для змін" Українського культурного фонду та програми "MEET UP! Німецько-українські зустрічі молоді" Фонду "Пам'ять, відповідальність та майбутнє" (EVZ)

Зараз ви читаєте новину «Майбутнє, яке повторюється». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода