Захід одного разу задобрив Путіна. Зробить іще раз

Стаття у виданні The Financial Times оглядача Саймона Купера

Президент Франції Еммануель Макрон багато років спілкувався з Володимиром Путіним про партнерство. Влітку 2019 року навіть запросив того на Лазурний берег, щоб обговорити побудову "нової архітектури безпеки і довіри між Росією та ЄС". Путін був спантеличений, враховуючи, що Макрон не потрудився попередньо узгодити це з іншими європейцями.

Після того, як Росія вторглася в Україну минулого року, режисер-документаліст Гі Лагаш запитав Макрона: "Ви думали, що розмова з Путіним призведе до чогось іншого, окрім обману?".

"Так", - відповів той.

Макрон зізнався, що помилявся. Французька журналістка Сільві Кауфман написала книгу "Засліплені", для якої поговорила з Макроном, і вважає, ніби той нарешті зрозумів, ким є Путін.

У "Засліплених" аналізується, чому Захід неправильно сприйняв Путіна. Кауфман мандрувала Європою, розпитуючи колишніх лідерів і дипломатів. У закінченні книги йдеться, що західні лідери часто були сліпі щодо Путіна. Як і глава Кремля, вони ставилися до Східної Європи як до націй другого рівня, з якими не слід радитися. Але, заспокоюючи Росію з 2008 по 2022 рік, західні країни також переслідували свої інтереси. Підозрюю, вони зроблять це знову.

Кожна західна країна мала свій власний стимул неправильно сприймати Путіна. Французи зберегли фантазію, що вони супердержава, яка має справу один на один з собі рівними, а не просто йде слідом за США. Німці мали суміш провини, жадібності та страху. Вони відчували, що винні Росії, але не Україні чи Білорусі, за кожного вбитого радянського жителя під час Другої світової війни. А німецька промисловість жадала дешевої російської енергії. Економічна взаємозалежність принесла німцям свого часу мир і дружбу з Францією. Напевно, це мало б також спрацювати з Росією? Німецькі лідери вважали, що Путін переслідує економічну раціональність, як і вони.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Можемо отримати "чорну діру" на Близькому сході" - Сергій Данилов

США просто було байдуже. Звичайно, їх образило вторгнення Путіна в Грузію в 2008 році. Під час панельних дебатів на початку цього року Кондоліза Райс, тодішній держсекретар, згадала дискусію в Білому домі з "тестостероном, який летів через стіл". Але, за її словами, "ми не збиралися використовувати американські війська проти росіян". Це завжди було правдою. Маленькій Грузії забракло військової сили.

Так само вчинили щодо України в 2014 році. Коли Росія вторглася в Крим, розповідає Кауфманн, адміністрація Барака Обами порадила Україні не чинити опору. Значна частина української армії на півострові перейшла на бік РФ. Власний міністр оборони України втік до Криму і прийняв російське громадянство. Його наступник сказав президенту України: "У нас немає армії".

Між 2014 і 2022 роками змінився не Путін і не Захід, а Україна. Вона створила серйозну армію. Лише після того, як вона вчинила опір Путіну, здивовані західні країни нарешті зробили те саме. Тепер битва йде за землі між двома світами. Україна, Грузія та Молдова або приєднаються до Заходу, або будуть знову колонізовані.

Але як би це не відбувалося, західні армії не переможуть Росію. Москва має нині одну військову перевагу над Заходом і, можливо, навіть над Китаєм - вона ставиться до своїх громадян як до гарматного м'яса. США втратили близько 7000 солдатів за 20 років в Іраку та Афганістані та відмовилися від цих воєн. Російська армія втратила, мабуть, 120 тис. за перші 18 місяців війни і не потурбувалася навіть поховати багатьох із них.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва кілька разів програла битву за Україну" - Євген Глібовицький

Молоді німці, американці, британці та французи не збираються гинути в крижаних окопах, щоб врятувати Східну Європу. Ангела Меркель, канцлер, яка керувала пристрастю Німеччини до російського газу, працювала з цієї передумови. Навіть її східноєвропейські критики визнають, що вона справді розуміла Путіна. У чудовій бесіді в книзі Кауфмана Путін каже Меркель: "Слухай, я скажу тобі правду". Вона нещиро відповідає: "Але Володимире, я сподіваюся, ти завжди говориш правду". "Усі брешуть. Я брешу, ти брешеш, Еммануїл бреше, навіть Зеленський збреше, це нормально", - відповідає Путін.

Тепер усі західні лідери знають про брехню Путіна. Проте, коли настане час, вони спробують змусити Володимира Зеленського скласти зброю. Не назвемо це навіть миром, так само, як дії тодішнього президента Франції Ніколя Саркозі, який знущався над лідером Грузії Міхеїлом Саакашвілі у 2008 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інколи Офіс президента шкодить міжнародній політиці" - Володимир Огризко

Оскільки Захід не скине Путіна, йому доведеться жити з імперіалістичною Росією. З 1945 по 1990 рік Захід зрозумів, що може так жити, хоча й знає, що Східна Європа не може. Коли британський солдат Фіцрой Маклін у 1942 році хвилювався, що післявоєнна Югославія стане комуністичною, британський прем'єр Вінстон Черчилль запитав його: "Чи збираєтеся ви поселитися в Югославії після війни?". "Ні", - відповів Маклін. "Я теж", - сказав Черчилль.

Замініть Україну на Югославію, і сліди цього західного ставлення залишаються - більше не засліпленого, а просто егоїстичного.

Переклад Gazeta.ua

×