Війна зайшла в глухий кут

Думки у виданні The Washington Post оглядача Макса Бута

У війні атакувати завжди важче, ніж захищатися. Війна в Україні демонструє, що в епоху цифрових технологій стало ще важче. Поширеність дронів робить майже неможливим просуватися непоміченим, а поширеність високоточних боєприпасів, включаючи ударні безпілотники, дозволяє легко вражати війська та танки під час руху.

Росіяни відкрили для себе складність наступальної війни під час свого початкового вторгнення в Україну. І знову під час недавніх наступів на Бахмут і тепер на Авдіївку. Російські війська зазнали ударів на "м'ясорубках", ледве просуваючись.

Минулого року українці досягли більшого успіху в контрнаступах. Їм вдалося повернути близько половини території, яку Росія спочатку захопила в 2022 році, з особливо вражаючими досягненнями навколо Херсона на півдні та Харкова на заході, перш ніж росіяни змогли зміцнити свої позиції. Але український контрнаступ на півдні, який розпочався в середині червня, не досяг великого прориву, на який сподівалися українські лідери та їхні прихильники на Заході.

Після майже п'яти місяців напружених боїв українці просунулися ледь на 15 км. Вони не близькі до того, щоб досягти Азовського моря і тим самим зламати російський "сухопутний міст" між Кримом і Росією, про що міністр оборони Ллойд Остін сказав мені в січні як "реалістична мета на цей рік". Минулого тижня генерал Валерій Залужний визнав в The Economist, що війна зайшла в "патову ситуацію" і що "швидше за все не буде глибокого і красивого прориву", якщо Україна якимось чином не зможе отримати технологічну перевагу над росіянами.

Чому Україна не досягла успіху? За лаштунками українські та американські посадовці багато вказують пальцями одне на одного. Американці приватно нарікають, що українці не впоралися з виконанням загальновійськового наступу в стилі НАТО і повернулися до виду війни на виснаження, яка була характерною для радянської військової стратегії, водночас перекидаючи вкрай необхідні війська для допоміжних зусиль навколо Бахмута.

Українці, своєю чергою, скаржаться, що Захід не дав їм достатньо зброї для прориву російських укріплень, і що велика частина зброї, яку вони отримали - несправна. Україні бракує техніки для розмінування та бронетехніки. І, що ще важливіше, достатньо повітряних сил, щоб утримати російські пілотовані та безпілотні літаки від атак на українські війська, коли вони намагаються перетнути мінні поля.

Війська США ніколи не атакували б позиції без переваги в повітрі, але Пентагон очікував, що українські війська зроблять саме це. Адміністрація Джо Байдена не відправила в Україну танки M1 Abrams і армійські тактичні ракети ATACMS до цієї осені - надто пізно, щоб вплинути на літній контрнаступ.

"Україна весь час просила зброю. І вона надходить, але це займає певний час. Європа сказала - вибачте, у нас недостатньо зброї", - сказав минулого тижня колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Тож що тепер робити Україні та її прибічникам на Заході? Багато хто заперечить, що через провал цього контрнаступу пора укласти угоду з Кремлем. Але є небагато ознак, що російський диктатор Володимир Путін готовий піти на будь-які поступки або відмовитися від своєї мети поглинути Україну. Українські військові невдачі та зменшення підтримки справи Києва серед республіканців у Конгресі лише заохочують його продовжувати в надії, що він переживе своїх ворогів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Московський мехінізм" та об'єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні

"Єдина причина, чому Путін зупинить війну - його зупинять фізично й у нього не буде іншого вибору. Він не зупинить війну, якщо зможе її продовжувати. Він зупинить її лише тоді, коли не зможе її продовжувати", - каже Загороднюк.

Таким чином, втомлені війною українці не мають іншого вибору, окрім як продовжувати боротьбу, якщо хочуть врятувати свою країну від окупації військовими злочинцями, які чинять жахливі звірства проти невинних мирних жителів. А у нас нічого не залишається, як продовжувати підтримувати українців.

США мають на кону стратегічний імператив - українці завдають величезних втрат російській армії, що зробить Росію меншою загрозою для її сусідів по НАТО на багато років. Є також гуманітарний імператив - озброюючи Україну, ми рятуємо невинні життя. Захід має, зокрема, продовжувати забезпечувати боєприпаси для ППО, щоб зупинити повітряні атаки, які Путін незабаром здійснить проти українських міст, щоб зробити їх непридатними для життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Можемо отримати "чорну діру" на Близькому сході" - Сергій Данилов

"Росіяни спробують зламати Україну протягом зими. Ми повинні зупинити це", - сказав представник адміністрації президента США.

У ширшому плані Захід має дати Залужному те, що йому потрібно. У статті для The Economist, яка супроводжувала його інтерв'ю, він попросив більше безпілотників для атак на російські війська, систем радіоелектронної боротьби для захисту від російських безпілотників, кращі контрбатарейні радари, передові технології розмінування та додаткову допомогу для навчання і мобілізації.

Генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес, колишній командувач армією США в Європі, підкреслив, що Україні все ще потрібне набагато більше ударного потенціалу великої дальності у формі крилатих ракет, F-16 і ATACMS для атак на російські аеродроми та логістичні хаби в окупованому Криму. Навіть якщо взимку українські сухопутні сили перейдуть до більш оборонної стратегії, Україна може продовжувати знищувати російські лінії постачання та командні пункти. Ходжес каже, що всі російські позиції на півдні України постачаються з Криму, "тому, якщо змусите російський флот, авіацію та матеріально-технічне забезпечення передислокувати, зміните всі підрахунки російської сторони".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва кілька разів програла битву за Україну" - Євген Глібовицький

Україна вже показала, що може досягти успіху з такою асиметричною тактикою. Її найбільша перемога за останні місяці здобута не на суші, а на морі, хоча вона не має власного флоту. Україна досягла значних успіхів у застосуванні безпілотників і крилатих ракет для атак на кораблі, верфі та штаб Чорноморського флоту Росії. На початку жовтня ЧФ був змушений залишити свою історичну стоянку в Севастополі і перебазуватися далі на схід до порту Новоросійськ у Росії. У результаті Україна знову змогла транспортувати зерно через Чорне море.

Ніхто не очікував, що Україна зможе продовжити експорт зерна після виходу Росії з зернової угоди цього літа. Але Україна знайшла спосіб. Тож нам також потрібно зберегти віру в те, що українці знайдуть спосіб продовжувати захищати свою країну та повільно відкидати російську окупацію. Якщо Конгрес продовжить фінансувати Україну, і якщо президент Байден переможе свого ймовірного суперника Дональда Трампа у 2024 році, Путін зіткнеться з реальністю, що він не може виграти війну.

Але якщо наша підтримка України послабиться, то Путін все одно може вийти переможцем у своїй агресивній війні зі страшними наслідками для всього світу.

Багато американців кажуть, що втомилися від війни. Але ми ризикуємо лише 0,65% свого бюджету на підтримку України. Українці ризикують своїми життям. Вони теж втомилися, але знають, що не можуть відмовитися від боротьби. Ми теж не можемо.

Переклад Gazeta.ua

×