"В України тепер немає обмежень щодо відстані ударів по Росії" - що пише про нас світова преса

7

Україна за два дні завдала трьох ударів по військових цілях у глибині Росії. "Укроборонпром" каже, що розробив дрон-камікадзе, який може летіти майже на 1000 км і нести 75 кг вибухівки. Київ не боятиметься більше ескалації з боку Москви, а США та союзники все ще бояться давати нам ракети, здатні бити вглибині РФ, а також літаки й танки. Росія веде безглузді наступи на Бахмут, втрачаючи сотні людей в день, хоча навіть взяття міста не дасть їй стратегічної перемоги. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Україна завдає сміливіших ударів, бачачи, що в Росії мало місця для ескалації", The New York Times, США

У вівторок полум'я та густий дим піднялися над російським аеродромом. Україна втретє за два дні завдала удару дроном по військовій базі вглибині Росії, сигналізуючи про сміливішу фазу українських атак із застосуванням зброї великої дальності, й відкидаючи страх ескалації.

Після дев'яти місяців російських повітряних атак на українські міста українці раділи смаку розплати та демонстрації, що їхня сторона тепер може бити вглиб Росії, і теоретично здатна вдарити по Москві, якщо захоче. Атаки вперше показали мільйонам росіян, що вони теж уразливі.

Нова ударна спроможність України на далеких дистанціях привернула увагу у понеділок, коли було завдано ударів по авіабазах приблизно за 500 км від найближчої української території, що показало їхню здатність ухилятися від засобів ППО Росії та завдавати точних ударів.

 

"Якщо Росія вирішить, що ці інциденти - навмисні атаки, вона вважатиме їх одними з найбільш стратегічно значущих провалів свого захисту з моменту вторгнення в Україну", - йдеться в оцінці розвідки британського міноборони.

У вівторок стався вибух паливних баків біля авіабази в Курській області, приблизно за 130 км від України. Росіяни заявили, що це була атака дронів, але прямо не звинуватили Україну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перемога наступного року – оптимістична перспектива" – Конрад Музика

Тема - досить делікатна для Києва. Але серед влади та аналітиків поширена думка, що, якщо не брати до уваги ядерної ескалації, Росія мало що може зробити Україні у відповідь, чого вже не робить, завдаючи ударів по енергосистемі країни та іншій інфраструктурі.

Західні аналітики погоджуються, що ризик ескалації зі сторони Москви невеликий. Росія вже пішла на ескалацію, сказав Робін Ніблетт, колишній директор лондонського дослідницького інституту Chatham House, "знищивши українську інфраструктуру, щоб спробувати змінити стратегічний контекст війни, змусити Україну сісти за стіл переговорів, і попередити європейців, що війна для них стає дорожчою теж, і треба день за днем відновлювати Україну".

Київ від початку війни прагнув перевести бойові дії на територію Росії. Протягом місяця після вторгнення у лютому українські війська організували гелікоптерні атаки на склади пального в Росії, що спричинило першу російську повітряну тривогу з часів Другої світової війни. Пролунали вибухи на складах боєприпасів, залізничних мостах, складах пального та військових базах на території РФ та окупованих регіонів України. Але ці атаки були зблизька, за десятки км.

У жовтні український державний виробник зброї "Укроборонпром" заявив, що завершує розробку дрону з дальністю польоту близько 1000 км та боєголовкою вагою 75 кг. У неділю, за день до того, як було завдано ударів по двох далеких російських базах, компанія заявила, що завершила випробування нової зброї.

Міноборони Росії заявило, що у понеділок для ударів використовувалися радянські реактивні дрони. Експерти з озброєнь заявили, що це, ймовірно, Ту-141 "Стриж", безпілотник-розвідник, вперше розроблений СРСР у 1970-х і перепрофільований українцями так, що може, мабуть, несе вибухівку. Аналітики кажуть, що він може літати зі швидкістю 1000 км/год на малих висотах, як і деякі крилаті ракети, що ускладнює виявлення та збиття.

 

Хоча атаки не призвели до значного послаблення військової сили Росії, рішучість України завдати удару вглибині Росії може стати проблемою для західних союзників, які не хочуть втягуватися у конфлікт із Росією.

"Ми не заохочували і не дозволяли українцям завдавати ударів у глибині Росії. Але важливо розуміти, через що щодня проходять українці. Ми рішуче зробимо так, щоб у їхніх руках була техніка, якою вони далі зможуть захищати себе та свою територію", - заявив держсекретар Ентоні Блінкен у вівторок.

 

США та інші країни НАТО послідовно відмовляються давати Києву західну зброю, здатну вразити цілі в глибині РФ, наприклад ракету ATACMS з дальністю до 300 км, і з набагато вищою швидкістю та більшою вибуховою силою, ніж у дронів. Союзники також не бажають давати Україні сучасні західні танки та винищувачі, які вона просить.

Ульріх Шпек, німецький аналітик із зовнішньої політики, каже, що російські погрози розпалити війну, особливо з застосуванням ядерної зброї, звучать усе більш безпідставно. Світові лідери, дружні до Володимира Путіна, зокрема глава Китаю Сі Цзіньпін і прем'єр Індії Нарендра Моді, застерігали його від цього. США пригрозили невідомими жахливими наслідками, якщо Кремль зробить цей крок.

НАТО та Вашингтон визнали, що українці йдуть уперед, і згодом страх перед російською ескалацією відступає.

Російські аеродроми та військові літаки там використовували для запуску ракет по Україні, далеко за лінією фронту, вбиваючи мирних жителів та шкодячи життєво важливим комунікаціям, таким як житло, електрика, опалення та водопостачання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Остання атака Росії – аргумент, щоб поставляти більше ППО" – Юліуш Сабак

Мік Раян, офіцер австралійської армії у відставці, каже: "Це не ескалація, а необхідний військовий крок для України, щоб обмежити гуманітарну шкоду від жорстоких безпілотних та ракетних атак Росії".

Авіабаза "Енгельс" – одна з тих, по якій вдарили у понеділок. США та союзники побоюються, що Україна вдарить західною зброєю великої дальності по цій цілі, якщо матиме її. На базі стоїть ряд російських бомбардувальників далекого радіусу дії, здатних нести ядерну зброю. Це компонент російських сил ядерного стримування і деякі бомбардувальники були пошкоджені в результаті понеділкової атаки.

"Кривавий і безглуздий бій за Бахмут", The Economist, Велика Британія

Битва за Бахмут перетворюється на одну з найбільш кровопролитних битв нинішньої війни.

Українські наступи у Харківській та Херсонській областях у вересні-жовтні змусили Росію перейти до оборони вздовж великих ліній фронту. Виняток - Бахмут та Авдіївка. Залишки наступальної потуги РФ із серпня кинуті на це місто. Спочатку це було тому, що воно закріплює південний кінець оборонної лінії, що захищає великі міста Слов'янськ і Краматорськ. Але атаки тепер спричинені більше впертістю, ніж стратегією.

 

Наступ очолила ПВК "Вагнера" за підтримки авіації, численної артилерії та хвиль піхоти, посиленої військами, виведеними з-під Херсона, та недавно мобілізованими. Регулярна армія воює вдень. "Вагнерівці", які краще фінансуються та оснащені новітніми танками, вночі. Підключилися елітні повітрянодесантні війська. Проте загалом лінія фронту майже стабільна.

На початку грудня Росія захопила три села на південь від Бахмута, щоб перерізати шляхи постачання на захід. Але атаки на північ, у сторону Соледара, виявилися безрезультатними. Російський прогрес було досягнуто неймовірною ціною. Українська артилерія, якій влітку бракувало боєприпасів, тепер їх має від Заходу. Вона завдає ударів по російських силах. Фірма Rochan Consulting, яка відстежує війну, стверджує, що міська місцевість і використання Україною протитанкових знарядь стримує Росію від використання танків у місті, залишаючи піхоту в небезпеці.

4 грудня представник Східного угруповання військ України Сергій Череватий заявив, що щодня у боях гине 50-100 російських солдатів, приблизно стільки ж поранено. Українські сили в цьому районі перебувають у таких же похмурих умовах. На знімках, опублікованих українським солдатом, видно окопи, заповнені болотом по щиколотку, і дерева, позбавлені листя внаслідок обстрілів, що надає битві відчуття Першої світової війни. На кадрах Бахмута, знятих з дрону, видно місто, яке виглядає так, ніби в нього потрапила ядерна бомба, і від будівель залишилися лише скелети.

 

У багатьох сенсах ця битва – це мікрокосмос війни. Бахмут не стратегічне місто. Якби Росія завоювала його, вона не мала б живої сили, щоб прорвати подальші лінії оборони на заході. Але Путін відчайдушно прагне своєї першої перемоги майже за шість місяців. Останньою стала перемога у Сєвєродонецьку наприкінці червня. Він радий пустити в м'ясорубку мобілізованих. Вважається, що Євген Пригожин, голова "Вагнера", пообіцяв Путіну, що його війська зможуть досягти успіху там, де регулярна армія програла. Особиста та політична доля Пригожина може залежати від цього.

У міру наближення зими, коли земля все болотистіша, і мінусові температури все частіші, бойові дії, швидше за все, сповільняться. Українські контратаки навколо Бахмута останніми днями зійшли нанівець.

"В України тепер немає обмежень щодо відстані ударів по Росії", The Financial Times, Велика Британія

Українські удари зможуть долати відстань більш ніж 1000 км від кордону.

"Атаки вглибині Росії повторюються. У нас немає обмежень щодо дальності, і незабаром зможемо вразити всі цілі на території Росії, зокрема, в Сибіру. В Україні ми знаємо, як важко захищатись від таких атак із повітря. Незабаром і Росія не матиме безпечних зон", – сказав виданню анонімно радник уряду України з питань оборони.

×