Удар по Джанкою та нові українські дрони для цілей в РФ: що пише світова преса

6

ЗСУ знищили ракети "Калібр" ударом по залізниці у Криму, у Джанкої. Україна наростила виробництво власних ударних дронів, які можуть бити на сотні кілометрів углиб території РФ. Але перед нею ще багато викликів. Київ веде обережну політику з Пекіном, щоб залишити Китай як можливого посередника і торгового партнера. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Російські крилаті ракети знищені внаслідок удару по Криму", CNN, США

Міністерство оборони України заявило пізно ввечері у понеділок, що внаслідок удару знищено російські крилаті ракети "Калібр", які перевозилися поїздом у місті Джанкой в окупованому Криму.

Українська влада прямо не взяла відповідальність за удар, але заявила, що вона служить подальшій "демілітаризації Росії та підготовці Криму до деокупації".

Сергій Аскьонов, призначений Росією голова анексованого півострова, підтвердив, що був удар. Аматорське відео показує великий вибух біля Джанкоя. Чути, як людина за кадром каже, що удар був по вокзалу.

 

Два найважливіші військові аеродроми Росії в Криму розташовані в Джанкої та Гвардійському, повідомило міністерство оборони Великої Британії в 2022 році. Джанкой також є ключовим автомобільним і залізничним вузолом, який відіграє важливу роль у постачанні російських операційних сил на півдні України.

У Криму також знаходиться важливий порт та велика військово-морська база ЧФ РФ у Севастополі. Тут пришвартовані деякі з найважливіших військових кораблів Росії, зокрема, кораблі, оснащені крилатими ракетами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде стрімка та рішуча контратака" - Олександр Мусієнко про озброєння та наступ ЗСУ

Після повномасштабного вторгнення Росії Україна завдала кількох ударів по російських позиціях у Криму та операцій, під час яких знищила російські крилаті ракети "Калібр".

Президент Володимир Зеленський не раз клявся звільнити півострів, який Москва анексувала у 2014 році. Раніше Зеленський наголошував, що для українців Крим – "не просто якась територія, а частина нашого народу, нашого суспільства".

 

Удар відбувся після суботнього візиту Володимира Путіна до Криму з нагоди дев'ятої річниці його анексії. Візит, який також включав зупинку в окупованому Маріуполі, відбувся лише через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд звинуватив Путіна у скоєнні військових злочинів в Україні та видав ордер на його арешт за схему депортації українських дітей до Росії.

Удару завдано в момент, коли Путін приймає китайського лідера Сі Цзіньпіна в Кремлі. Війну в Україні обговорювали під час першої години їхньої зустрічі. Як очікується, вона стане ключовим питанням для обговорення протягом триденного візиту Сі.

"Україна робить ставку на безпілотники для ударів у глибині Росії", The Economist, Велика Британія

28 лютого небо над Росією загуло від ворожих дронів. Друге місто країни Санкт-Петербург запровадило безпольотну зону на 200 км навколо аеропортів. У Краснодарі, на півдні РФ, спалахнула нафтобаза. Дрони досягли Білгородської та Брянської областей, що межують з Україною. Один підлетів до Москви – його збили менш ніж за 100 км від столиці РФ. Це була перша узгоджена атака такого роду. Багато українців питали себе, чи знайшли вони ключ, щоб звести нанівець перевагу Росії у далекобійних ударах. Навіть за відсутності далекобійних західних ракет, таких як ATACMS, які можуть ніколи у них не з'явитися.

 

Дрони літають над зонами бойових дій уже понад століття. Ізраїльтяни літали на розвідувальних безпілотниках у 1970-х. Високоточний ударний дрон США було вперше запущено на початку 2000-х. Але їх використання швидко розвивається.

Україна використовує дрони п'ятьма способами: невеликі комерційно доступні розвідувальні машини, які можуть передавати відео на невелику відстань, дрібномасштабні імпровізовані боєприпаси, що барражують, часто призначені, щоб радше турбувати, ніж руйнувати, більш досконалі дрони-розвідники або дрони радіоелектронної боротьби, щоб знищувати важку бронетехніку, і, нарешті, ударні безпілотники, що літають або плавають, здатні доставляти бомби та ракети на відстань у сотні чи навіть тисячі кілометрів.

Якщо обладнання для перших категорій буває найрізноманітніших форм і здебільшого виготовляється за кордоном, то ударні безпілотники виробляють у набагато менших кількостях і вони майже виключно українські. Саме тут військові винахідники сподіваються зробити прорив.

Михайло Федоров, 32-річний віце-прем'єр, який відповідає як за програму дронів України, і за її цифрову трансформацію, каже, що поворотний момент може настати швидше, ніж гадають. За його словами, армія вже завершила велику реструктуризацію, створивши 60 нових ескадрилій ударних дронів. Принаймні, по одній у кожній бригаді, з окремим складом та командирами. Це перша подібна реформа у світі.

Військова доктрина України була оновлена і наразі включає засекречені рекомендації щодо використання дронів. Міністерство оборони створило нову раду для координації роботи виробників безпілотників. Було прагнення до дерегулювання – зняття імпортних та сертифікаційних бар'єрів.

Інсайдер з оборонної промисловості підтверджує, що найближчими тижнями та місяцями армія має отримати "значний і високотехнологічний потенціал".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Адміністрація Байдена боїться можливого розпаду РФ" - експосол США Джон Гербст

На ранньому етапі українці покладали надії на керування безпілотниками в тилу Росії зі супутників Ілона Маска Starlink, які працюють на частотах та в кількостях, які російським системам важко заглушити. Атака морського дрону на ЧФ РФ у жовтні успішно використала цю прогалину. Але Маск стурбований ескалацією таких кроків і втрутився там, куди російські технології виявилися нездатними. Starlink тепер використовує геозону, щоб заблокувати використання своїх терміналів не лише над окупованою Росією територією України, а й над водою.

"Ви ставите його в човен у морі, і він перестає працювати", - каже джерело.

Тому українські розробники безпілотників тепер використовують цілу низку інших, дорожчих систем зв'язку, часто з кількома системами на одному автомобілі. Успіх атаки 28 лютого у наближенні до Москви передбачає, що Україна може наблизитися до рішення, яке працює.

 

Але хоч Україна і довела свою концепцію, інша річ – розширити масштаби. Українська програма ударних дронів все ще на деякому віддалі від досягнення обсягів виробництва, необхідних, щоб змагатися з російською ударною потужністю дальньої дії, каже Сет Францман, автор книги "Війна дронів", в якій простежується використання БПЛА у бойових діях.

Росія, схоже, зробила велику ставку на звичайну війну на виснаження на сході України. Але навіть незважаючи на те, що їхні війська просуваються вперед, російські генерали, схоже, стурбовані потенційним розповсюдженням війни в глиб їх тилів. Останніми тижнями в Москві з'явилися нові системи ППО. Але прикрити кожну ціль у Росії неможливо. Українські підприємства з виробництва дронів також стали ціллю російських ракетних ударів. Дмитро Шимків, співвласник AeroDrone, виробника дронів, каже, що в результаті його компанія тримає виробництво у секреті та робить його мобільним. Технології виробників дронів, що стрімко розвиваються - ось на що багато хто в Україні робить ставку на прорив.

"Дзвоніть у будь-який час: Зеленський веде довгу гру з Сі Цзіньпіном", Politico, США

Президент Зеленський радий виступити з різкою критикою на адресу країн, включаючи Угорщину та Німеччину, через те, що вони надто зблизилися з росіянами. Але веде довгу дипломатичну гру з союзником Москви №1 – главою Китаю Сі Цзіньпіном.

Є вагомі причини не дратувати китайців, незважаючи на їхнє "безмежне партнерство" з Москвою. Київ хоче залишити Пекін як інвестора, торгового партнера та потенційного посередника, а не відштовхувати його та ризикувати тим, що Сі схвалить великий експорт зброї для російської армії. Найближчими роками глибокі кишені Китаю, ймовірно, також зіграють роль у тому, щоб допомогти Україні відновитися після спустошливої війни.

Коли Сі цього тижня відвідує Москву, наростають чутки, що він може нарешті провести першу після вторгнення телефонну розмову з Зеленським. Радник із національної безпеки США Джейк Салліван сказав, що вітав би таку розмову: "Ми вважаємо, що КНР і сам Сі повинні безпосередньо почути думку України, а не лише російську".

 

Пекін і Київ навряд чи чужі. До війни Китай був провідним торговим партнером України, великим ринком збуту українського ячменю та кукурудзи. Він також вклав значні кошти в українську інфраструктуру – порти та телекомунікації. Щосили намагаючись уникнути розбіжностей з таким важливим партнером, Київ навіть утримався при голосуванні в ООН минулого року, щоб засудити переслідування Китаєм уйгурів.

Хоча ЄС і НАТО вкрай скептично поставилися до плану з 12 кроків Китаю щодо припинення війни в Україні минулого місяця, сам Зеленський наголосив, що готовий залишити двері відчиненими для діалогу під керівництвом Китаю.

"Те, що Китай заговорив про Україну – непогано. Запитання, що піде за словами. Деякі з китайських пропозицій поважають міжнародне право. Можемо працювати над цим. Чому ні? Наша мета – зібрати навколо себе багатьох, щоб ізолювати Росію", – сказав Зеленський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ми накопичили можливості для масштабної атаки" - Ігор Романенко

Цей погляд на Китай як потенційного миротворця викликав серйозні розбіжності. Багато критиків зазначають, що головною метою Пекіна є підтримка стратегічного союзу з Росією, який може допомогти йому врівноважити демократичний Захід. Комерційні інтереси та імідж посередника посідають друге місце.

Олександр Мережко, голова комітету з зовнішньої політики українського парламенту, сказав, що малоймовірно, що Пекін впливатиме на Москву, "бо не хоче зупиняти Путіна".

Пітер Стано, представник ЄС із закордонних справ, також сумнівався у придатності Китаю як чесного посередника.

 

Китай відмовляється визнати, хто агресор, а хто жертва. Пекін ставить РФ на один рівень з Україною, яка зазнає жорстокого, незаконного нападу на порушення статуту ООН", - сказав він.

Навпаки, Віта Голод, голова правління Української асоціації китаєзнавців, стверджує, що Пекін може зіграти корисну роль.

"Китаю потрібна Європа. Тепер він може показати це через позитивний вплив. Це може створити образ посередника у війні, подібно до того, як Пекін врегулював ірано-саудівський конфлікт і став миротворцем. Китай розуміє, що якщо йому вдасться зробити те, що не вдалося США, то зміцнить свій вплив у Європі", - каже вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Західні літаки на озброєнні України зможуть вражати цілі в РФ" - Джеффрі Фішер

Мережко каже, що в той час, як більшість країн прагнули ізолювати Росію, Китай поглиблював зв'язки з агресором у багатьох областях, перетворюючи РФ з молодшого партнера на васальну державу.

"Україна обрала шлях євроатлантичної інтеграції, що протилежне розвитку відносин із Китаєм. Ми є на боці вільного демократичного світу, а не авторитарних режимів. Але є побоювання, що якщо почнемо жорсткіше критикувати Китай, Пекін скористається цим як приводом для посилення допомоги Росії і навіть почне надавати військову допомогу", - каже він.

З початку війни Китай на словах заявляє про нейтралітет і утримується від голосування щодо резолюцій по Україні в ООН. Останнім часом температура підвищилася, коли держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Пекін розглядає можливість постачання зброї до Росії. Вашингтон займає жорстку позицію та готує підстави для запровадження санкцій проти Пекіна у разі підтверджених поставок зброї. Українці займають більш дипломатичну позицію.

×