Україна має шанси балотуватися у 2029 році до Європарламенту - експерти

Українські партії зможуть взяти повноцінну участь у виборах до Європарламенту через 5 років. Такий прогноз Gazeta.ua дали експерти з огляду на результати голосування по складу Європарламенте (ЄП) у 2024 році.

На думку політичного аналітика Дмитра Франчука, якщо темпи євроінтеграції залишаться незмінними або прискоряться, наша країна стане членом ЄС і, відповідно, українські партії встигнуть балотуватися до ЄП.

У свою чергу, це залежить від політичного майбутнього ЄП, яке ще остаточно не визначено, наголосила експертка Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер. Баланс сил в ЄП визначатиметься формуванням альянсів між різноспрямованими політичними групами.

"Причому ми говоримо як про проєвропейські, проукраїнські групи, так і про опозиційні, в яких чимало депутатів, котрі підтримують Росію. Крім того, схоже, ці вибори показали поглиблення розбіжностей між окремими країнами ЄС, віддаливши перспективу зміцнення його єдності й досягнення амбітної мети – спроможності функціонувати в якості згуртованої потужної сили, об'єднаної спільним розумінням європейських цінностей", - наголосила вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Макрон розпустив французький парламент після поразки його політсили

Але ультраправі, де можна очікувати найбільше прибічників Путіна, не зібрали достатньо голосів для формування стабільних коаліцій, додає Дмитро Франчук.

"Вони робитимуть гучні заяви, але, за відсутності підтримки інших депутатів, далі слів справи не йтимуть", - зазначив експерт.

Першим боєм у цьому сенсі буде призначення голови Єврокомісії. Нині цю посаду обіймає Урсула фон дер Ляєн від Європейської народної партії – лідерки як у минулому, так і в новому скликаннях ЄП. Але, припускає Франчук, можуть бути й інші кандидатури. Наприклад, Франс Тіммерманс (лідер "Європейської зеленої ліги" та колишній член ЄК) та Маргрете Вестагер (виконавча віце-президенкат ЄК).

Підважують шанси Урсули фон дер Ляєн поразки правлячих партій у Німеччині та Франції. Вони ж можуть ускладнити життя й Україні, занепокоєна Наталя Беліцер.

"Зокрема, для владних структур, МЗС і дипломатичного корпусу, у зв'язку з необхідністю термінового налагодження контактів з новими очільниками", - зазначила вона.

Найперші – Національні збори, французький парламент, який був розпущений у ніч підрахунку голосів на виборах до ЄП через перемогу партії ультраправої Марін Ле Пен. Утім, Дмитро Франчук не очікує повтору успіху ультраправих у Франції, бо двотурова система виборів демонструє – на фінішній прямій виборці консолідуються навколо поміркованих кандидатів. Навіть якщо Ле Пен переможе, вона вимушена буде змінити риторику, у тому числі, відносно України, тож наша країна не залишиться без "французького плеча", переконаний кандидат політичних наук Олексій Буряченко. На його думку, Емманюель Макрон може пропустити цей електоральний цикл (відійти на посаду у структурах ЄС або у НАТО), а через один – повернутися.

Тим не менш, пристрасті після виборів можуть позначитися на Глобальному саміті миру у Швейцарії, зазначила Наталя Беліцер, хоча перший тест європейського позиціонування матиме місце на саміті G7 найближчими днями.

Лілія Брудницька,

політичний оглядач, для Gazeta.ua

×