Індія завдала авіаудару по бойовиках у пакистанському місті Балакот. У відповідь Пакистан знищив два індійських військових літаки.
Конфлікт може ускладнитись тим фактом, що і Пакистан, і Індія є ядерними державами.
Влада Індії заявила, що удар був попереджувальним після нападу смертника, який стався напередодні. За словами міністра закордонних справ країни Віджая Ґокхале, бойовики планували нові атаки в Індії, пише "Радіо Свобода".
Операцію провели за 80 кілометрів від лінії розмежування, яка фактично є кордоном між підконтрольними Індії і Пакистанові частинами регіону Кашмір.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кім Чен Ин прибув на саміт з Трампом
First photos emerge from the scene of Indian fighter jets downed by Pakistani forces; #Pakistan says it has captured one pilot alive. #IndianAirForce #India #Pakistan pic.twitter.com/3p5nJ0UZlU
— زلمی افغان (@Zulmai_Afghan) 27 февраля 2019 г.
Внаслідок авіаудару, за даними індійської влади, було знищено багато бойовиків, включно з їхніми ватажками.
Пакистан оцінив такі дії Індії як вторгнення на територію держави, заявивши, що удар здійснили по лісовій місцевості, де бойовиків не було. Тож підняв власні бойові літаки для самооборони. Так, два винищувача Індії було ліквідовано.
Авіаудар, завданий Індією по території Пакистану, став першим за 48 років – з часу останньої війни між країнами у 1971 році.
Напруженість між Ісламабадом і Нью-Делі зросла після нападу смертника в Кашмірі, внаслідок якого загинув щонайменше 41 індійський поліцейський. Відповідальність за напад взяло на себе базоване в Пакистані угруповання "Джайш-е-Мохаммад". Індія звинуватила Пакистан через цей напад, заявивши, що влада сусідньої країни сприяє бойовикам. Ісламабад звинувачення відкидає.
Індія вже давно звинувачує Пакистан у підтримці бойовиків у Кашмірі, фактично розділеному головно між Пакистаном і Індією (ще частину утримує Китай). Обидві країни претендують на всю територію і з 1947 року через це вже мали дві війни.
Пакистан відкидає звинувачення, заявляючи, що надає дипломатичну підтримку кашмірській боротьбі за право на самовизначення.
Коментарі