Думки у виданні The Hill старшого наукового співробітника Американської ради з зовнішньої політики Лоуренса Хааса
"Глобальна боротьба за демократію наблизилася до можливого поворотного моменту у 2022 році", - пише Freedom House у своєму щорічному звіті про політичні права та громадянські свободи у світі. "Були ознаки, що тривала світова рецесія свободи, можливо, досягла дна, що підготувало б ґрунт для майбутнього відновлення".
Свобода скорочувалася 17-й рік поспіль останні 12 місяців, але цього разу це погіршення лише невелике: 34 країни стали більш вільними, а 35 менш вільними. "Події останнього року показали, що автократи далеко іноді помиляються, а їхні помилки відкривають можливості для демократичних сил. Наслідки корупції та зосередженість на політичному контролі шкодять компетенції, що виявило обмеженість авторитарних моделей, які пропонують Пекін, Москва, Каракас чи Тегеран. Тим часом, демократичні сили показали солідарність та енергію", - йдеться у звіті.
Лінія фронту між вільним та авторитарним таборами стає дедалі виразнішою
Попри обнадійливі ознаки, Freedom House правильно зазначає, що ми стоїмо лише на "можливому" поворотному моменті. У той час як очікувалося, що глобалізація зблизить світ, економічна інтеграція візьме гору над геополітичними конфліктами, то останні події показують, що світ розколюється ще більше, а лінія фронту між вільним та авторитарним таборами стає дедалі виразнішою.
Вторгнення Росії в Україну може бути найгарячішою точкою займання у світі, але воно стає симптомом більшої історії. Широкий розвиток, що віщує чергову "сутінкову боротьбу" США та їх союзників, і об'єднання сил Москви та інших провідних авторитарних режимів.
Це по суті те, що критики американської підтримки України, здається, не визнають.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для перемоги потрібно провести три-чотири успішні наступальні операції" - Микола Саламаха
Рішення США залишити Україну напризволяще не зменшило б глобальні виклики для Америки. У всякому разі, воно посилило б масштабнішу "сутінкову боротьбу" між вільним та авторитарним світами.
Розглянемо останні події як символічні, так і суттєві.
Лише через кілька днів після того, як Міжнародний кримінальний суд звинуватив російського лідера Володимира Путіна у військових злочинах, китайський лідер Сі Цзіньпін відвідав Москву і заявив, що "політична взаємна довіра поглиблюється" і "множаться спільні інтереси" між двома країнами, бо вони прагнуть скинути гегемонію США, які визначають світовий порядок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китай може затягувати війну в Україні", - Юрій Пойта
Поки Сі був у Москві, прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда був у Києві, й став останнім у довгому ряді західних лідерів, які висловили підтримку президенту України Володимиру Зеленському. Захід продовжує надавати економічну та військову допомогу Києву, щоб той міг дати відсіч Москві.
Тим часом, коли Росія націлюється на Київ та інші міста за допомогою дронів, а бої на сході України тривають, вільний та авторитарний табори ведуть посилену військову боротьбу в опосередкованій війні, що розширюється.
Китай відправив у Росію дрони на понад $12 млн з того часу, як вона вторглася в Україну. За словами офіційних осіб США, розглядає можливість додаткової смертоносної допомоги.
Іран планує збудувати в Росії завод з виробництва дронів
Іран дедалі тісніший партнер Китаю та Росії. Він продовжує відправляти дрони до Росії, і дві країни планують збудувати в РФ завод з їхнього виробництва. Такий завод потенційно може виробляти тисячі дронів на рік. Зміцнюючи своє військове партнерство, Росія продає Ірану сучасні винищувачі Су-35, які допоможуть Ірану контролювати свій повітряний простір, доки Вашингтон та Єрусалим обмірковують, як реагувати на ядерні досягнення Тегерана.
Підкреслюючи свої зростаючі зв'язки, Китай, Росія та Іран провели спільні військово-морські навчання в Оманській затоці лише через кілька днів після того, як Пекін ускладнив інтереси США на Близькому Сході, організувавши зближення між Іраном та Саудівською Аравією. Перший - шалений противник США, останній - давній союзник США.
Оскільки Китай та Іран все більше вкладають кошти в російську агресію, США та союзники помічають це, і відповідають тим самим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде стрімка та рішуча контратака" - Олександр Мусієнко про озброєння та наступ ЗСУ
Минулого тижня Пентагон оголосив, що прискорить терміни постачання танків M1 Abrams в Україну цієї осені.
Рішення США ухвалили через кілька днів після того, як Польща та Словаччина, члени НАТО, що межують з Україною та стурбовані майбутньою російською агресією, оголосили, що дадуть Україні винищувачі МІГ-29.
Тепер давайте помістимо російсько-українську війну і масштабнішу опосередковану війну в ще ширший історичний контекст.
У 1973 році "вільними" були 44 зі 148 країн світу того часу. Цього року 84 зі 195 країн "вільні"
Freedom in the World Freedom House відстежує політичні права та громадянські свободи протягом 50 років. Коли 1973 року компанія почала публікувати щорічний огляд, вона назвала "вільними" лише 44 зі 148 країн світу того часу. Цього року оцінює 84 зі 195 країн як "вільні". Таким чином, навіть незважаючи на занепад свободи протягом майже двох десятиліть, світ став набагато вільнішим, ніж півстоліття тому.
Сходження свободи навряд чи було випадковим. Багато в чому це стало результатом рішучості Америки захищати та просувати демократію.
В Україні та в інших місцях маємо продовжувати захищати свободу або страждати від наслідків життя у світі, де менше демократії та більше авторитарного авантюризму. Коли світ розколюється, вибір видається очевидним.
Переклад Gazeta.ua
Коментарі