"Росіяни прострілюють собі ноги, щоб евакуюватись та отримати компенсацію близько 50 тис. євро" – що пише світова преса

6

Щоденники російського солдата про падіння морального духу російських окупаційних військ в Україні та їх мародерство. Психологічний тиск на росіян через удари дронів по Криму, через що вони втікають з анексованого півострова. І стурбованість можливою втомою ключових союзників України подальшою допомогою нам грошима та зброєю в міру затягування війни на зиму. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Що в щоденнику російського дезертиру", Die Welt, Німеччина

Розповіді елітного російського солдата Павла Філатьєва стали сенсацією. Ми ніколи так близько не були свідками того, що діється на українському фронті, на російській стороні. Він розповідає про передвиборчу кампанію Путіна, жахливі умови та підірваний моральний дух.

Початковий план його полягав у тому, щоб опублікувати свої щоденники, а потім здатися поліції. Але правозахисник Володимир Осєчкін, засновник платформи "Гулагу.нет", зупинив його та допоміг втекти з Росії йому і його матері.

Щоденник справив сенсацію через побутові описи абсурдності цієї війни. Уривки передруковувала незалежна російська преса. Сам Філатьєв виступав на каналі "Дощ". Пізніше він описує, як його підрозділ майже місяць пролежав у окопі під артилерійським вогнем під Миколаєвом. За іронією долі, травма ока нарешті дозволила йому залишити фронт.

 

Філатьєв служив у 56-му гвардійському десантно-штурмовому полку в Криму і воював у Чечні в 2000-х. Він яскраво описує, як погано оснащений підрозділ відправили на війну без необхідної логістики та конкретних цілей. Він не знає, навіщо цю війну взагалі ведуть.

"Тут усі говорять про бажання України вступити в НАТО. Але чи нападаємо ми на всі країни, які хочуть в НАТО? Латвія, Литва, Естонія та Польща в НАТО. Фінляндія буде. Туреччина недавно збила наш літак, але ми швидко про це забули", - розмірковує він.

В одному місці він описує десантників, які займають Херсонський порт. Тут же солдати, що входять до еліти російської армії, почали мародерство. Із захоплених будинків вивозили "комп'ютери та інші цінні речі". Згодом солдати гарячково обшукували кухні у пошуках їжі.

Філатьєв розповідає, як зустрічав у військових шпиталях незадоволених солдатів, у зокрема поранених матросів із крейсера "Москва", потопленого українськими ракетами в квітні. Вони кричали на старшого офіцера. Становище загиблих російських солдатів описує так само як безнадійне. "Купа мертвих, родичі яких не отримали жодної компенсації".

Розчарування в окопах велике. Каже, солдати навмисно прострілюють собі ноги, щоб евакуюватись та отримати компенсацію близько 50 тис. євро.

"Більшість армії невдоволена тим, що діється на фронті, незадоволені владою і командирами, незадоволені Путіним і його політикою, незадоволені міністром оборони, який ніколи не служив в армії", - пише Філатьєв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою" – Стівен Бланк

Він пише про застарілу та несправну техніку, через яку солдати практично беззахисні перед українськими контратаками. Нарікає, що навіть гвинтівка, яку отримав перед війною, заіржавіла.

"Половина моїх хлопців переодяглася в українську форму, бо та якісніша та зручніша", - пише він.

"Україна завдає психологічних ударів у грі з дронами над Кримом", The Guardian, Велика Британія

Вдруге за місяць російська військово-морська база в Севастополі зазнала атаки дронів. Після інциденту в суботу вранці помітили клуби диму, які з'явилися після того, як безпілотник пролетів над секретним військовим об'єктом.

У вузькому воєнному сенсі напад не має великого значення. Але ключове питання, як безпілотник зміг ухилитися від російської системи радіоелектронної боротьби та пролетіти прямо над базою.

На відео можна почути стрілянину зі стрілецької зброї. Дрон могли збити до того, як завдав удару корисним навантаженням. Росія щосили намагається показати, що може захистити те, що вважає своїм заднім двором.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ситуація в Херсоні – головна інтрига військового протистояння між Росією та Україною" – Сергій Згурець

Експерт Джастін Бронк з аналітичного центру Королівського інституту об'єднаних служб припускає, що дрон міг бути комерційно доступною моделлю китайського виробництва Mugin-5 вартістю $9500 або її копією. Він має час польоту до семи годин і максимальну швидкість 150 км/год. Його можна пристосувати для перевезення імпровізованої боєголовки. Корисне навантаження, за словами виробників, становить 15-20 кг.

Дрон, можливо, також використовували просто для розвідки, хоча все більше свідчень серії ударів безпілотників глибоко за лінією фронту, у Криму та в інших місцях, говорять про інше. Росія заявила, що та ж база зазнала удару дрона наприкінці липня, внаслідок чого п'ятеро людей отримали поранення.

Україна, як і раніше, відмовляється брати відповідальність за такі атаки, хоча іноді робить це приватно. Київ розробив новий метод нападу, спрямований на те, щоб посіяти хаос усередині російських сил, як заявив минулого тижня радник Зеленського Михайло Подоляк.

Удари дронів матимуть практичний ефект. Інститут вивчення війни заявив, що такі заходи можуть відвернути російські сили безпеки від лінії фронту. Але критична точка – психологічний вплив. Неодноразово зняті на відео, вони показують небезпеку Криму і подібних до нього тилових локацій, наближаючи конфлікт до Росії та окупованих територій, водночас фокусуючись на військових та промислових об'єктах. Низка роликів у соцмережах показує пробки на дорогах у Криму, що свідчить, що росіяни більше не вважають півострів безпечним.

"Похмура зима перевірить європейську підтримку України", CNN, США

Через шість місяців після того, як Росія вторглася в Україну, реакція Заходу залишається сильною та в значній мірі єдиною. Альянсу вдалося згуртуватися і досягти домовленостей про фінансову підтримку та безоплатну передачу зброї Києву, про припинення використання російської енергії, а також про санкції, покликані вдарити по Володимиру Путіну та його поплічникам.

Однак у міру того, як кризі виповнюється півроку, офіційні особи в Європі стурбовані, що консенсус може розвалитися, бо континент входить у сувору зиму зростання цін на продовольство, нестачу енергії для обігріву будинків та реальну можливість рецесії.

 

Президентові Володимиру Зеленському, який підкорив Захід і змусив країни підтримати його військові дії, може виявитися важчим втримати увагу європейських лідерів, оскільки війна затягується.

"Завдання України те саме, що й у перший день – утримати Захід на своїй стороні. Не лише путінський шантаж газом і зерном, а й вартість економічної та гуманітарної підтримки зростає. Можливо, саме тому Зеленський сказав, що хоче, щоб війна закінчилася до Різдва. Справжні проблеми змусять Захід виконувати обіцянки у довгостроковій перспективі", - каже Кейр Джайлз, старший науковий співробітник аналітичного центру Chatham House.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Західні еліти не билися на брудних вулицях міст. Їм не зрозуміти гопника Путіна" - чеський кримінолог Петр Пойман

Зимова паливна криза, це те, про що щодня думають європейські лідери та дипломати. У 2021 році на Росію припадало близько 55% всього імпорту газу до Європи. Європейські країни також прагнуть російської нафти. Майже половина експорту російської нафти йде на континент. У 2021 році ЄС імпортував 2,2 млн. барелів сирої нафти в день.

"ЄС буде дуже складно, але ми повинні постаратися стримати обіцянку – відрізати Росію від будь-яких доходів від газу та інших джерел", – каже високий європейський дипломат, маючи на увазі угоду, укладену між членами ЄС, скоротити використання російського газу на 15%.

Однак угоду критикували за те, що вона була добровільною, і офіційні особи побоюються, що, коли дійде до справи, деякі країни ЄС просто не відіграватимуть своєї ролі.

"Західна Європа захищена відстанню від РФ і не переконана, що залежність від російських енергоносіїв - катастрофічна вразливість, яку вона сама собі завдала, і навіть зараз сподівається на повернення до "нормальності" з Росією", - каже Джайлз.

Чиновники також побоюються, що західна стратегія озброєння українців стає короткостроковим вирішенням довгострокової проблеми – війни без чіткого кінця.

На додачу до економічних та військових витрат, що впливають на щедрість Заходу, є також серйозне занепокоєння, що світ починає відчувати втому від війни, оскільки вона заходить у глухий кут.

 

Деякі західноєвропейські країни, насамперед Німеччина та Франція, публічно заявили, що між Заходом та Москвою має існувати діалог.

Наступні кілька місяців будуть найважчими для європейських країн із початку війни. Громадяни відчують підвищення вартості життя на всьому континенті. Багато країн Європи прийняли тисячі українських біженців. На цьому фоні політичним лідерам важко виправдати витрати грошей та енергії на підтримку далекої країни, особливо коли деякі з їхніх громадян можуть вважати, що вони й так дуже щедрі.

Багато західних офіційних осіб заявили про своє занепокоєння, що в якийсь момент політичні лідери можуть вирішити, що краще виступити посередником у мирній угоді й підірвати кінцеву гру України, яка змушує російські війська піти геть.

 

"У деяких колах зростає занепокоєння, що, якщо Україна почне програвати на полі бою, це може прискорити заклики до врегулювання шляхом переговорів. Зеленський має продовжувати свою піар-магію та поширювати інформацію, що Україна перемагає, наполегливо бореться і потребує зброї. Щойно люди відчують, що Київ програє, вони можуть почати запитувати, чому продовжуємо постачати дорогу зброю Україні під час економічної кризи. Оскільки внутрішні питання починають домінувати, громадяни можуть запитати, чому допомагаємо Україні, а не займаємося своїми справами", - каже Тереза Феллон, директор Центру досліджень Росії, Європи та Азії.

Вона зазначає, що це матиме вирішальне значення, бо багато ключових союзників також переживають бурхливі політичні періоди вдома. В Італії пройдуть вибори, у Великій Британії новий прем'єр, а в США проміжні вибори, які можуть визначити решту першого терміну президентства Джо Байдена, що залишилася.

Більшість офіційних осіб визнають, що ніхто не знає, чим закінчиться війна. Хоча більшість хотіла б, щоб Україна досягла своїх цілей, витіснивши російські війська, їх справжню рішучість ще доведеться перевірити. Шкода щоправда в тому, що, якщо настане час, мир шляхом переговорів за участю Путіна може не викликати такого занепокоєння у країн, які не мають спільного кордону з Росією і, відверто кажучи, не бачать у Москві причин для екзистенційної кризи.

×