"Путін подвоює ставки у війні" – колишній посол США в Альянсі

Колонка в американському виданні The Atlantic президента Чиказької ради з глобальних справ та посла США в НАТО 2009-2013 років Іво Даалдера

Зазнавши прикрих поразок за останні кілька місяців, Володимир Путін подвоює ставки у війні. Він розпочав новий великий наступ на Донбасі. Проте, навіть якщо його війська зможуть витіснити українців, цього навряд чи буде достатньо, щоб задовольнити його.

Він може погодитись на припинення вогню або переговори, щоб дати армії час для перегрупування. Але поки Путін при владі, Росія продовжуватиме робити все можливе, щоб повернути назад світовий порядок, який склався після закінчення холодної війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Байден оголосив про новий пакет воєнної допомоги Україні

Водночас США і союзники по НАТО прискорюють постачання важчої зброї, щоб допомогти Україні протистояти російському натиску, якщо не виграти війну. Однак є важливіше запитання, яке обом сторонам, особливо Заходу, слід буде вирішити найближчим часом: що станеться з Україною, коли бойові дії сповільняться чи припиниться війна?

Відповідь проста - щоб Україна була справді вільною і незалежною, вона має бути членом ЄС і НАТО. Хоча Москва заперечуватиме. Жорстока агресія Путіна ясно вказує, що тільки європейські країни, які є членами НАТО, можуть бути у безпеці. І НАТО має вітати Україну в своїх рядах.

За іронією долі, неспровокована агресія Москви – доказ, що її давня скарга на те, що НАТО надто близько підійшло до її кордонів, була не більш ніж зручним приводом для її ревізіоністських цілей. Альянс не загрожує Росії, і перед війною президент Джо Байден та інші лідери НАТО ясно дали зрозуміти, що не захищатимуть Україну.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США закрили порти російським суднам

Проте, якби Україна була членом, разом з країнами Балтії і всіма нерадянськими членами Варшавського договору, Росія навряд чи вторглася б, побоюючись ширшої війни, яку вона, безперечно, програла б. НАТО не є безпосередньою причиною війни, але відсутність Альянсу дозволила Путіну діяти.

Після 24 лютого, коли Путін вторгся в Україну, багато європейських країн переоцінили свої потреби у сфері безпеки. Німеччина тепер розуміє, що діалог і торгівля не замінять стримування і оборони, коли справа доходить до відносин із такою автократичною країною, як Росія. Фінляндія і Швеція знаходяться на порозі вступу в НАТО, що мало хто з експертів вважав за можливе до вторгнення, враховуючи століття їх нейтралітету. Інші збільшують витрати на оборону, відправляють зброю в Україну і зміцнюють передову військову присутність на східному фланзі НАТО.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін хоче до 9 травня мати хоч якусь "перемогу" - британська розвідка

Цей перегляд поглядів на європейську безпеку і загрози, які несе Росія, має також визначати підхід Заходу до майбутнього України. Вже зараз ЄС діє швидко. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 8 квітня відвідала Київ і запевнила президента Володимира Зеленського, що перший важливий крок до вступу України займе "кілька тижнів", а не роки як зазвичай. Хоча заявка України надалі стикається з багатьма перешкодами, виник значний імпульс, щоб якнайшвидше привести країну до Євросоюзу.

У рамках свого членства Україна отримає гарантії безпеки від інших членів ЄС у рамках "Договору про Європейський Союз", який включає пункт про взаємну оборону того типу, який Україна вимагає у рамках будь-яких мирних переговорів або припинення бойових дій з Росією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США про запуск балістичної ракети "Сармат": Загрози нема

Хоча це важливо, є дві проблеми, пов'язані з опорою лише на це задля забезпечення довгострокової безпеки України від російської агресії. По-перше, навіть у прискореному режимі вступ в ЄС, швидше за все, триватиме багато місяців, а то й роки. По-друге, хоча гарантії безпеки ЄС є значними, вони не зобов'язують США, головного захисника Європи, обороняти Україну.

На щастя, обидва ці недоліки можна подолати членством у НАТО. Приєднання до Альянсу саме по собі – проста справа, яка потребує одностайної згоди 30 держав-членів. Оскільки США є провідним членом, вступ України в НАТО також поширює американські гарантії безпеки на її територію.

2008 року Україна попросила запрошення подати заявку на План дій щодо членства в НАТО, який готує країни-кандидати до членства. Гострі розбіжності між союзниками заблокували рішення, що призвело до розпливчастого зобов'язання, що Україна і Грузія стануть членами НАТО в невизначеному майбутньому. Досі ключові союзники, Німеччина і Франція, відмовлялися від запрошення України вступити в НАТО, боячись спровокувати Росію. Тепер коли Москва показала, що її не потрібно провокувати на агресію, вона може це зробити й так, НАТО має змінити курс, і якнайшвидше прийняти Україну в Альянс.

Звичайно, існує безліч перешкод, практичних, та інших, на шляху до вступу. Зеленський припустив, що готовий відмовитися від членства, але тільки якщо Київ отримає юридично зобов'язуючі гарантії безпеки, які будуть навіть "сильнішими, ніж у НАТО". Позиція Зеленського відображає його зрозуміле розчарування в Альянсі, який не зміг не лише забезпечити членство, а й стати на захист України, навіть коли вона зазнала неспровокованого нападу. Ось чому ініціатива США, Великої Британії, Франції та Німеччини запропонувати Україні якнайшвидший вступ, переконає Київ, що гарантії безпеки НАТО є серйозними та реальними.

Путін, безперечно, заперечуватиме проти членства і погрожуватиме "політичними та військовими наслідками", як Росія вчинила щодо можливого вступу Фінляндії та Швеції. Але він уже вторгся в Україну і вчинив жахливі звірства щодо її населення. Він міг би піти далі, застосувавши хімічну чи ядерну зброю, але це може призвести лише до розширення конфлікту. У результаті, Росія мало що може зробити, щоб завадити Україні вступити.

Можливо, найбільшою практичною перешкодою є те, що частина території України, ймовірно, буде окупованою в найближчому майбутньому. Якщо нинішня агресія переросте в бойові дії, характерні для війни на Донбасі протягом останніх восьми років, то НАТО запросить активно воюючу країну. Це було б безпрецедентно, але це не повинно бути неможливим. Київ та його нові союзники по НАТО могли б домовитися, що Україна продовжуватиме нести основний тягар бойових дій на Донбасі, а країни НАТО будуть продовжувати постачати їй зброю та розвіддані, необхідні для самооборони. Вони також могли домовитися, що Альянс не буде безпосередньо втручатися у війну, якщо тільки Росія знову не загрожуватиме Києву чи життєздатності української держави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із США до України прибули чотири літаки військової допомоги

Для цього потрібна сильна публічна підтримка та обережна дипломатія. США відіграватимуть ключову роль в обох випадках. Досі адміністрація Байдена провела приголомшливу роботу зі створення потужної об'єднаної коаліції західних держав, щоб послабити та ізолювати Росію, допомогти Україні у військовому і фінансовому сенсі. Вашингтон очолив ці зусилля з самого початку. Тепер потрібно об'єднати членів НАТО навколо ідеї запросити Україну до членства.

На щастя, багато високих осіб в адміністрації, включаючи самого президента, швидше за все, позитивно сприймуть ці зусилля. Байден має великий досвід в підтримці розширення НАТО та розвитку України як демократії, вільної від корупції. Війна та її жорстокість зачепили президента до глибини душі, і він бачить цінність стримування Путіна від повторного вторгнення в Україну. Держсекретар Ентоні Блінкен і радник з національної безпеки Джейк Салліван поділяють точку зору президента щодо цього. Хоча погляди міністра оборони Ллойда Остіна щодо потенційного членства України в НАТО менш однозначні, він показав рішучість підтримати головнокомандувача.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна отримала не бойові літаки, а деталі до них - Пентагон

Тверда відданість США підтримці членства України в НАТО життєво важлива для того, щоб переконати інших членів наслідувати їх приклад. Оскільки ключем до успіху будуть Німеччина та Франція, важливе значення матиме завбачлива взаємодія на високому рівні з Берліном і Парижем. Їх заперечення у 2008 році прирекло на провал процес членства України, і без їх згоди нові зусилля нікуди не приведуть. Обидві країни, однак, є рішучими прихильниками вступу України в ЄС. Членство в НАТО стало б невеликим додатковим кроком, а також залучило б США як гаранта.

Путін вторгся в Україну нібито тому, що НАТО підійшло занадто близько до кордонів Росії та загрожувало її безпеці. Цей аргумент ніколи не витримував жодної критики. Але навіть якби це було так, вторгнення в Україну ще більше наблизило НАТО до кордонів Росії. Альянс має намір розмістити велику кількість військ на своїх східних кордонах. Фінляндія, що межує з Росією на кордоні завдовжки 1272 км, приєднається до НАТО, як і Швеція. А Україна, яка мала до вторгнення найбільше шансів на вступ в НАТО, цілком може, зрештою, вступити до Альянсу.

Небагато сучасних лідерів прорахувалися так сильно, як російський президент. Прийняття України в НАТО означало б остаточну поразку його невдалої стратегії

Переклад Gazeta.ua

×