
24 грудня 1926-го уряд Італії видав ряд законів, спрямованих на ліквідацію інститутів демократичної системи, що дало змогу прем'єру Беніто Муссоліні отримати всю повноту виконавчої влади і стати диктатором.
У березні 1919 року колишній журналіст, шкільний учитель і соціаліст, 36-річний Беніто Муссоліні, створив партію "Італійський союз боротьби". Вона ставила за мету відродження італійської нації. Через 2 роки її реформували під гаслами консерватизму й націоналізму у "Національну фашистську партію", яка на виборах того ж року потрапила в парламент.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вийшов серіал про Муссоліні
1922-го Муссоліні, спираючись на підтримку воєнізованих груп фашистів, відомих як чорносорочечники, організував масові мітинги на півночі Італії. Ті подекуди переростали в захоплення влади в містах. У жовтні того року Муссоліні розпочав "Марш на Рим", коли кілька десятків тисяч озброєних фашистів йшли до столиці. Вони змусили короля Віктора-Еммануїла призначити Муссоліні прем'єром.
30 жовтня 1922-го сформував уряд, зайнявши в ньому також пости глави МВС і МЗС. У певні періоди очолював до 7 міністерств одночасно, продовжуючи керувати партією і партійною поліцією, яка придушувала спротив режиму. Такі широкі повноваження і зміна виборчого законодавства дозволила фашистам на виборах 1924-го здобути 2/3 місць в парламенті.
31 жовтня 1926 року парламент прийняв закон, що дали уряду право приймати закони без затвердження парламентом. Завдяки цьому 24 грудня 1926-го прем'єра позбавили підзвітності парламенту, він міг позбутися влади лише через рішення короля. Того ж дня фашисти прийняли закони, що відмінили виборність керівників місцевих органів влади, на зміну яким прийшли призначені посадовці.
1928 року в Італії заборонили всі партії, крім фашистської, профспілки перетворили на державну корпоративну систему, закрили опозиційні газети. На виборах 1929-го фашистська партія отримала 98% голосів, що дало змогу Муссоліні провести ряд реформ, завдяки яким країна за кілька років подолала безробіття, десятки тисяч найбідніших селян півдня отримали землю на осушених болотах, збудували 5 тис. ферм і 5 нових міст, вчетверо зросла кількість лікарень, уряд взяв під контроль 3/4 приватних фірм, корпорацій і банків.
Успіхи Італії в соціаьній політиці зробили Муссоліні авторитетом в Європі та дозволили проводити активну зовнішню політику. 1929 року його зусиллями створено папську державу Ватикан. 1930-х здійснено переворот в Албанії, ліквідовано автономію Лівії і завойовано Ефіопію, перемогу над якою Муссоліні назвав відродженням Римської імперії.
Коментарі