"Позиція Путіна вдома ослабла" - Джон Авлон

Думки на сайті CNN старшого політичного аналітика Джона Авлона

Ми звикли до заголовків, що передрікають занепад демократії. Хоча загрози, з якими стикаємося, є реальними, погляд на земну кулю показує, що зараз саме автократи відступають.

Поєднайте крапки між демонстраціями в Китаї, місяцями протестів в Ірані та невдачами Володимира Путіна після його вторгнення в Україну, і побачите, що автократи відстають, коли наближаємося до кінця 2022 року.

Маятник, схоже, хитнувся назад у сторону демократії. Це довгоочікуване нагадування, що влада, врешті, належить народу, і що, незважаючи на всі наші недосконалості, демократії мають міцнішу силу завдяки нашій свободі, різноманітності та творчості. Пора відновити нашу впевненість у цьому глобальному конфлікті між демократією та автократією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Перемога наступного року – оптимістична перспектива" – Конрад Музика

Рік тому багато хто пророкував протилежну траєкторію для нашого часу. Видання The Atlantic помістило похмуру оцінку на обкладинці з заголовком "Погані хлопці перемагають".

Але життя може майже піти під укіс досить швидко, як переконався глава Китаю Сі Цзіньпін. Декілька тижнів тому він був на висоті, отримавши третій термін на посаді голови Компартії Китаю - безпрецедентний поворот з часів диктатора Мао Цзедуна. Але політика Китаю щодо боротьби з Covid-19 мала неприємні наслідки, і тепер люди піднімаються в кількох містах одночасно – щось майже нечуване у Китаї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Остання атака Росії – аргумент, щоб поставляти більше ППО" – Юліуш Сабак

Режим Сі насправді хитріший, ніж здається. На нього давить теж міхур на ринку нерухомості, який обіцяє послабити економіку КНР, та демографічна бомба сповільненої дії, яка підриває перевантажену репутацію неминучого домінування Китаю у XXI столітті.

Сильні чоловіки завжди слабші, ніж здаються. Дев'ять місяців тому здавалося, що швидкий тріумф Путіна над Україною неминучий. Поганий дзвінок. Бажання народу України захищати свою демократію – нагадування, що автократії не можуть, в результаті, перемогти вільних людей, готових захищати свою свободу.

Позиція Путіна вдома ослабла через масову мобілізацію на військову службу та протести, які тривають. Водночас, багато найкращих і найрозумніших громадян продовжують залишати країну. Ця війна коштувала Росії часу, таланту і грошей - водночас НАТО відродилася, і до неї готові приєднатися раніше нейтральні Швеція та Фінляндія.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Політичне завдання з Кремля – взяти Бахмут" – Іґаль Левін

Є ще Іран. Теократи перебувають там при владі понад 40 років, але смерть молодої дівчини під час утримання під вартою в іранській поліції спричинила три місяці безперервних протестів по всій країні. Ці тривалі протести можуть виявитися найважливішою історією 2022 року.

У демократіях націоналістичні лідери з авторитарними імпульсами в останні місяці зазнали поразки - від президента Бразилії Жаїра Болсонару до кандидатки в президенти Франції Марін Ле Пен.

Але ще до того, як ці історії зіткнулися, з'явилися ознаки, що маятник хитнувся в іншу сторону. У червні дослідницький центр Pew Research Center виявив, що глобальне ставлення до США та НАТО було рекордно високим або близько до цього серед основних країн-союзників. Це різка зміна порівняно з 2020 роком, останнім роком президентства Дональда Трампа.

Мало того, Росію та Путіна вважають абсолютними ізгоями приголомшливі 90% респондентів у щорічному опитуванні Pew Global Attitudes. Вони заявили, що не вірять, що Путін робить правильно у світових справах.

Якщо це здається очевидним, пам'ятайте, що в 2020 році вважалося, що Трамп менш гідний і чинить більше неправильно, ніж Путін і Сі.

Це зрушення у сторону до демократії від автократії не причина, щоб вішати гасло "Місія виконана". У світі є багато місць, де автократи почуваються сміливішими. На думку спадають Північна Корея, Нікарагуа та Саудівська Аравія. Існують додаткові перешкоди, які не можна ігнорувати - від підйому популістських демагогів до дезінформації, що розповсюджується через соцмережі, що значно ускладнює аналіз. Але тією мірою, якою диктатори намагалися об'єднатися і запропонувати альтернативу демократії, широка протидія зі сторони людей, яких вони прагнуть контролювати - ознака свободи людини, що обнадіює, у майбутньому.

Це нагадування, що неминучі перегини зі сторони суспільств, які намагаються контролювати людей, врешті, нестійкі, навіть незважаючи на те, що вони використовують важелі страху і жадібності, щоб змусити людей до підпорядкування, і на певний час можуть досягти успіху.

Ця битва далека від завершення. Але готовий посперечатися, що коли озирнемося на 2022 рік, побачимо його як час, коли маятник хитнувся від автократії до демократії. Не можемо знати, чи призведуть їхні зусилля до повалення будь-кого з цих диктаторів, але вони нагадують нам у режимі реального часу, що героїзм – не просто щось із підручників історії.

Переклад Gazeta.ua

×