Москва активізує роботу своїх шпигунів та диверсантів у Європі

Думки у виданні Politico редактора відділу громадської думки Politico Europe Джеймі Деттмера

Росія намагається оговтатися від торішньої скоординованої масової висилки співробітників російської розвідки, які діяли під дипломатичним прикриттям у Європі.

Нині дедалі більше свідчень, що російська Служба зовнішньої розвідки, СЗР, та її військова розвідувальна служба, ГРУ, активно намагаються відновити шпигунські мережі. Особливо з прицілом на військову допомогу Україні.

Внаслідок того, що голова британської служби безпеки MI5 Кен МакКаллум назвав "найзначнішим стратегічним ударом" по Москві у новітній історії розвідки, понад 400 так званих незаявлених офіцерів розвідки вигнали з країн Європи після вторгнення в Україну. Зокрема, з Франції, Бельгії та Німеччини. Це різко скоротило охоплення та можливості Кремля шпигувати в Європі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Бахмуті спалили російські резерви" - Іван Січень

Минулого четверга Служба безпеки та розвідки Фінляндії SUPO заявила, що висилка російських розвідників та відмова у видачі віз тим, хто їх замінює, суттєво послабила розвідувальні операції Москви у скандинавському регіоні.

"Російська розвідувальна база у Фінляндії минулого року скоротилася приблизно вдвічі, порівняно з колишнім розміром. Хоча Росія все ще намагається розмістити офіцерів розвідки під дипломатичним прикриттям, їй доведеться знайти способи компенсувати нестачу розвідувальних даних. Наприклад, все частіше вдаючись до інших форм таємних операцій за кордоном", - сказав директор SUPO Антті Пелттарі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для перемоги потрібно провести три-чотири успішні наступальні операції" - Микола Саламаха

Європейські спецслужби не зупиняються на досягнутому. Вони розуміють, що керівники російської розвідки намагаються знайти способи компенсувати величезну втрату шпигунів із посольств. Їм, серед іншого, було доручено "шукати таланти" серед місцевих жителів для вербування, запускати "кротів" та інші "людські активи" і надавати матеріально-технічне сприяння операціям "активних заходів". Таким як отруєння Сергія Скрипаля та його дочки у 2018 році у Великій Британії.

Директор Департаменту державної безпеки Литви Дарюс Яунішкіс розповів, що "російські спецслужби прагнуть відновити чи створити нові можливості для своєї розвідувальної діяльності в Європі", і вони вивчають "інші методи збирання розвідданих: кібернетичні, онлайн-операції".

За словами Яунішкіса, критична інфраструктура Європи є ключовою ціллю для збору російської розвідувальної інформації. Пріоритет – контроль за "виробництвом і постачанням західної зброї в Україну". Росія проводить кампанії з вербування, де і коли лише може.

"До громадян Литви звертаються та вербують під час поїздок до Росії чи Білорусі", - каже він.

Служби безпеки Литви зазначили у щорічній оцінці національної загрози цього року, що білоруські спецслужби також переслідували білоруську діаспору та навіть білоруські опозиційні організації, намагаючись вербувати чи перешкоджати їхній діяльності.

"У нас є також інформація, що російські спецслужби цікавляться білоруськими опозиційними організаціями та їхніми членами", - каже Яунішкіс.

Заява Яунішкіса прозвучала лише за кілька тижнів після того, як Польща оголосила, що агенти контррозвідки знищили шпигунську групу, яка працювала на російську розвідку. Вона встановлювала камери на важливих залізничних коліях для спостереження за постачанням західної зброї та боєприпасів, призначених для України.

Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак припустив, що група проникла з сусідньої Білорусі, та, згідно з місцевими повідомленнями, серед арештованих були громадяни Білорусі. Глава МВС Польщі Маріуш Камінський заявив, що підозрювані, які базувалися біля військового аеропорту Ряшів-Ясенка, готувалися до "саботажу, спрямованого на параліч постачань обладнання, зброї та допомоги в Україну".

"Російська військова розвідка регулярно збирає тактичну і оперативну розвідувальну інформацію про військову та цивільну стратегічну інфраструктуру в Литві та сусідніх з Росією країнах – від військових частин до енергетичної інфраструктури. Україна - добрий приклад, як подібна тактична розвідка може використовуватися потім для атак по цивільній інфраструктурі", - каже Яунішкіса.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китай може затягувати війну в Україні", - Юрій Пойта

Дійсно, європейські спецслужби підозрюють, що рука Росії стоїть за серією дивних випадків саботажу минулого року, включаючи перерізані наземні кабелі в північній Німеччині, які використовуються провідниками поїздів для зв'язку, та перерізані підводні кабелі, які постачають електрику на датський острів. І Норвегія, і Литва повідомили про несанкціоновані польоти дронів поблизу аеродромів та енергетичної інфраструктури.

Деякі керівники європейських розвідок, як і раніше, дуже стурбовані, що Росія активує так званих "сплячих агентів" або "нелегалів" - шпигунів, що сховалися в країнах-мішенях, навчених ховатися під прикриттям та вигаданими персонажами, які ведуть, здавалося б, безневинне "нормальне" життя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде стрімка та рішуча контратака" - Олександр Мусієнко про озброєння та наступ ЗСУ

Після вторгнення в Україну в Болгарії, Словаччині, Албанії, Нідерландах, Німеччині, Швеції та Норвегії заарештували російських агентів та "кротів", які працюють або на ГРУ, або на СЗР.

Минулого року двох росіян і українців заарештували при спробі проникнути на територію албанського військового містечка, щоб зробити фотографії. У 2022 році болгарська прокуратура розкрила подробиці розслідування щодо генерала запасу, який працював у сфері оборони, який з 2016 року передавав Росії секретні розвіддані.

Минулого року словацька контррозвідка також заарештувала полковника запасу Павла Бучика, стверджуючи, що він давав Росії інформацію про сили оборони Словаччини – за інформацію йому заплатили щонайменше 46 тис. євро.

Бучик був частиною групи з чотирьох осіб, керованої ГРУ, до якої також входив Богуш Гарбар - проросійський письменник, завербований у 2021 році тодішнім російським військовим аташе. Їхні зустрічі у парках зняли на відео Офіцери словацької контррозвідки. Серед завдань Гарбара був пошук осіб, які симпатизують Росії, та допомога у формуванні мережі агентів впливу.

У вересні суд в Угорщині заочно засудив колишнього депутата від крайньої правої партії "Йоббік" Белу Ковача, який зараз мешкає в Москві. Його засудили до п'яти років ув'язнення за шпигунство на користь Росії.

Незважаючи на цей випадок, Угорщина розглядається сусідніми країнами ЄС як слабка ланка у колективних зусиллях контррозвідки. Присутність контрольованого Росією Міжнародного інвестиційного банку в Будапешті - предмет суперечок. Прем'єр країни Віктор Орбан погодився на роботу цього банку в 2019 році.

Маловідомий банк, який нині бореться за своє фінансове виживання, очолює Микола Косов. Його батьки за радянських часів працювали у КДБ. Угорські опозиційні політики та колишні співробітники розвідки, а також співробітники західних служб безпеки висловили тривогу щодо того, що банк використовується як логістична база для російської шпигунської діяльності. Однак він, як і раніше, має дипломатичну недоторканність, як і його співробітники та консультанти, які мають шенгенські візи і право на вільне пересування по ЄС.

Загалом, ця серія арештів по всій Європі свідчить про рішучість Росії зібрати якомога більше інформації про оборонні об'єкти та військові плани НАТО, а також відстежити та підготувати потенційних новобранців-шпигунів. Зокрема, тих, хто може не мати справу з секретними матеріалами.

Але те, що російські шпигуни намагаються відновитись у Європі, також свідчить про пильність західних служб безпеки. Вони просто не повинні послаблювати цю пильність.

Переклад Gazeta.ua

×