Незабаром після півночі 13 серпня 1961-го, 60 років тому, східнонімецькі солдати почали укладати колючий дріт і цеглу як бар'єр між підконтрольним СРСР Східним Берліном і демократичною західною частиною міста.
Після Другої світової війни розгромлену Німеччину розділили на радянську, американську, британську і французьку зони окупації. Три останні згодом об'єднали. Берлін, хоча технічно частина радянської зони, також розділили. Совіти захопили східну частину міста. У червні 1948-го масштабний авіаміст західних союзників зірвав радянську спробу блокади Західного Берліна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перша жертва Берлінської стіни стік кров'ю
Протягом наступних 12 років із відрізаної від Західної Німеччини й окупованої совітами Східної Німеччини на захід втекли до 3 млн німців у пошуках кращої долі. До 1961-го близько тисячі східних німців, включаючи кваліфікованих робітників, інженерів та інтелектуалів, щодня втікали в Західний Берлін.
У серпні лідер комуністів Східної Німеччини Вальтер Ульбріхт отримав дозвіл від глави СРСР Микити Хрущова закрити будь-яке сполучення між Східним і Західним Берліном. Солдати розпочали роботу в ніч на 13 серпня. Невдовзі колючий дріт на кордоні замінили на стіну з бетонних блоків завдовжки 155 км зі сторожовими вежами, кулеметними точками й прожекторами. Східнонімецькі офіцери, відомі як "Вольпос", вдень і вночі патрулювали Берлінську стіну.
Багато жителів Берліна того першого ранку раптом опинилися відрізаними від друзів і членів сім'ї в іншій частині міста. Під керівництвом мера Віллі Брандта західноберлінці вийшли на протест проти будівництва стіни. Брандт критикував західні демократії, зокрема США, за те, що не зайняли жорстокішої позиції проти розділення міста. Американський президент Джон Кеннеді раніше публічно заявив, що Штати можуть допомогти тільки західним німцям.
Берлінська стіна була одним зі знакових символів Холодної війни. У червні 1963-го Кеннеді виголосив знамениту промову "Я - берлінець" перед Стіною, прославляючи місто як символ свободи й демократії в протидії тиранії та утискам. 1970 року висоту Стіни підняли до 3 м, щоб припинити спроби втечі, які на той час відбувалися майже щодня. З 1961-го по 1989 рік загалом втекло 5 тис. східних німців. Ще до 200 осіб загинули при спробі. Гучні розстріли потенційних перебіжчиків лише посилили ненависть західного світу до Стіни.
Стіна впала 9 листопада 1989-го. Маси східних і західних німців зібралися біля Стіни і почали розбирали її. Східна і Західна Німеччина стали єдиною країною, підписавши договір про об'єднання 3 жовтня 1990-го.
1 
70
Коментарі