"Це був ніби вибух водневої бомби", - експерт розповів, що могло статися на аргентинській субмарині

Капітан фрегата, морський інженер Окаріо Тобіас висловив припущення, що могло статися на борту судна.

Зв 2 хвилини човен пережив коротке замкнення. Його вдарило струмом надзвичайної потужності. Всередині корпусу відбулася ситуація, схожа на вибух водневої бомби, припустив він в інтерв'ю Clarin.

Тобіас вважає, що човен постраждав від неконтрольованого електричного розряду. Він виник після того, як вода залила батареї. Стався вибух на борту.

Причиною короткого замикання міг стати шторм.

Вода потрапила до батарей через шноркель – "дихальну трубку". Про це повідомили військові. Субмарина в той час перезаряджала акумулятори. ( Судно оснащене дизельним генератором. Він захоплює повітря через шноркель, спалює паливо, виробляє електроенергію і постачає її до батарей. Корпус субмарини в цей час знаходиться під водою - Gazeta.ua).

Отвір шноркеля закривається, але не герметично. Висота трубки над водою складала 50 см. Хвилі мали висоту 6-7 м і накочувалися з періодичністю в 6 секунд.

У вентиляційній системі є спеціальні ємності. До них вода безпечно стікає повз електроприладдя. Через шторм до шноркеля потрапила більша кількість води, ніж розраховувалося.

 

Вода могла затекти на стрижні батарей через хитавицю. Під час шторму крен судна становить 40-45 градусів то в один, то в інший бік.

"Субмарина – ніби закупорена пляшка в морі", - порівнює Тобіас.

Почалося випаровування. Морська вода добре проводить тепло, бо містить розчинені мінерали. Це призвело до перегріву.

Подібні процеси відбуваються в побутовому електро-бойлері або коли в чашку з водою опускають кип'ятильник .

В цей час капітан судна повідомив про "дим без вогню", що свідчило про коротке замкнення.

Він повернув ключ і відключив носове відділення, де знаходилися батареї. До батарей продовжувала надходити енергія і вони продовжили перегріватися. Єдиний вихід був – відправити добровольця. Той мав відключити батареї від системи вручну. При крені в 40 градусів це був би героїзм. До них треба було підповзти на животі. "Якщо ти помилишся – миттєво підсмажишся на електродах", - говорить Тобіас.

Чотири батареї мають потужність в 7,5 мегават – цього достатньо, аби живити 30 будинків протягом 7 днів.

Коли капітан відключив їх, батареї розрядили свою потужність в оточуючий простір. Вода розщепилася на водень та кисень. В практично герметичному просторі рівень водню виріс до 2-4% від загального вмісту повітря. Це вибухонебезпечна концентрація.

Вибух стався. Він був схожий на вибух водневої бомби в закритому просторі. Корпус субмарини достатньо міцний, аби витримати значний тиск ззовні та зсередини. Вибух поранив багатьох людей, але, скоріш за все, не спричинив пробоїну.

Аварія сталася близько 11 ранку. Майже третина команди спала, звільнившись із чергування у 8-й годині, ще третина – очікувала на обід і мала заступити на чергування о 12-й.

"Оскільки ніхто не очікував вибуху, у них не було часу, щоб заховатися в кормовому відсіку. Не мали часу навіть відправити сигнал про допомогу. Все сталося раптово", - говорить Тобіас.

Від початку короткого замкнення до вибуху могло пройти близько двох хвилин.

Команда не могла відкрити люк і вибратися, тому що хвилі були вищі, ніж субмарина. Якби San Juan піднявся на поверхню, висота надводної частини курпусу була б 5 м.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали членів екіпажу затонулої субмарини (оновлюється)

На питання, чому команда вийшла в море в шторм, Тобіас відповів, що Аргентинське море – дуже складний регіон і тут часто трапляються шторми. Іноді хвилі мають висоту 14 м.

"Аргентинський моряк, рибалка, торгівельник чи військовий – всі ходять по тому морю, яке у нас є. Ми не обираємо море, інакше ніколи б не займалися мореплавством", - сказав він.

×