ЄС не назвав дат вступу жодної з Балканських країн

На саміті країн ЄС і Балкан у словенському місті Брдо при Кранью Брюссель не назвав дат вступу жодної з Балканських країн.

ЄС відмовився встановити крайні терміни до 2030 року для розгляду заявок про членство Балканських країн. Про це пише The Times.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Президент Німеччини назвав фейком інформацію про скасування безвізу з Україною

Сторони обговорювали перспективи членства Сербії, Косова, Албанії, Чорногорії, Північної Македонії, Боснії та Герцеґовини. Брюссель заявив, що має намір далі розширюватися, але поки без чітких дат. Про це пише Euronews.

Шість країн Західних Балкан перебувають на різних стадіях інтеграції.

Північна Македонія подала заявку на членство в ЄС 2004 року. Попри те, що вона виконала критерії для початку переговорів про вступ, член ЄС Болгарія виступає проти через суперечку про мову й національну ідентичність. Софія хоче, щоб Північна Македонія визнала, що її мова має болгарські корені, а Скоп'є відмовляється. Інші ж країни ЄС не проявили зацікавлення прискорити процес.

Албанія подала заявку 2009-го, але попри виконання всіх вимог ЄС переговори ще не почалися. Оскільки заявки Албанії та Північної Македонії взаємопов'язані, то вето Софії так само не дозволяє Тирані просунутися вперед.

"Це фактично тримає нас у заручниках. Ми виконали всі умови й чекаємо, щоб сісти за стіл переговорів із ЄС", - сказав прем'єр Албанії Еді Рама.

"Заявки Албанії та Північної Македонії на членство варто реалізувати разом", - каже верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Чорногорія подала заявку 2008 року. Переговори, які почалися 2012-го, просуваються. Найбільшими перешкодами для країни залишаються корупція, організована злочинність і здоров'я економіки.

Членство в ЄС для малих Балканських країн поки що призначили на 2026 рік. Але тепер дату відклали на невизначений термін.

Сербія подала заявку 2009-го. Переговори розпочалися 2014 року, але є напруженість між Сербією і Косовом, що гальмує процес. Сербія як найбільша країн Західних Балкан налагоджує тісні зв'язки з Китаєм і Росією попри попередження ЄС про негативний впливи цих двох країн у регіоні. Суспільний інтерес до членства в самій Сербії теж поступово згасає. І її лідери часто посилають сигнали, що не надто й хочуть членства.

"Життєво важливо, щоб Косово й Сербія нормалізували відносини. Діалог за сприяння ЄС - єдина платформа для розв'язання цієї кризи", - каже президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

"Десятиліттями ми прислухалися до обіцянок членства. Питання в тому, яке покоління побачить виконання цих обіцянок. Чому вони просто не скажуть нам: "Не хочемо більше розширювати ЄС", і ми приймемо це", - каже речник сербського парламенту Івіца Дачич.

П'ять членів ЄС, Кіпр, Греція, Румунія, Словаччина й Іспанія не визнають Косово як країну. Україна теж не визнає.

"Майбутня інтеграція Косова в ЄС, як і Сербії, тісно пов'язані з діалогом на високому рівні за сприяння ЄС між Пріштіною і Белградом, які мають привести до юридично зобов'язальної всеосяжної угоди про нормалізацію їхніх відносин", - заявили в Європарламенті.

Боснію і Герцеґовину розглядали як потенційного кандидата з 2003 року. Країна подала заявку 2016-го. Але за даними Європарламенту, "внутрішня політична нестабільність і брак політичних реформ погіршили перспективи країни на вступ у ЄС".

Країни ЄС з обережністю ставляться до нових членів, побоюючись нової хвилі міграції в Західні держави-члени. У Франції це турбує президента Еммануеля Макрона, оскільки він іде на президентські вибори 2022 року.

×