Болівар став президентом об'єднаної Колумбії

17 грудня 1819-го у місті Богота конгрес із 26 делегатів, які представляли Венесуелу і Нову Гранаду, обрали Сімона Болівара президентом об'єднаної країни, яка отримала назву Колумбія. Вона стала першою спробою створити єдину латиноамериканську країну. Але цього не сталося, Колумбія розпалася на Венесуелу, Еквадор і Нову Гранаду, сучасну Колумбію.

Болівар народився в столиці сучасної Венесуели, Каракасі, у 1783-му, в заможній креольській сім'ї. Родині належали золоті, срібні й мідні копальні. Рано осиротів. Молоді роки провів у Іспанії, Франції та Італія. У 1805-му в Римі поклявся боротися за звільнення Південної Америки від колоніалізму.

Болівар брав активну участь в боротьбі проти іспанського панування у Венесуелі у 1810-му і причетний до проголошення її першої незалежності в 1811-му.

Після розгрому його військ у Венесуелі іспанцями, у 1812-му оселився в Новій Гранаді, а на початку 1813-го повернувся на батьківщину. У серпні 1813-го його війська захопили Каракас, й там проголосили ІІ Венесуельську республіку на чолі з Боліваром. Однак під тиском іспанських військ у 1814-му втік на Ямайку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уго Чавес хоче викопати останки свого кумира

У грудні 1816-му висадився з військами на узбережжі Венесуели. Відмінив рабство та опублікував у 1817-му декрет про наділення солдатам землі, яку звільнили. Це розширило соціальну базу. Після успішних дій у Венесуелі війська Болівара у 1819-му звільнили Нову Гранаду. У грудні 1819-го став президентом проголошеної ним Колумбії, до якої увійшли Венесуела, Еквадор і Нова Гранада.

У липні 1822 року Болівар зустрівся з Хосе де Сан-Мартіном, армія якого визволила від іспанців частину Перу, але не зміг домовитись про спільні дії. Після відставки Сан-Мартіна у 1823-му відправив у Перу свої загони, і у 1824-му переміг останні іспанські сили на американському континенті. Болівар ще у лютому 1824-го став диктатором Перу, і очолив утворену в 1825-му на території Верхнього Перу Болівію, названу на його честь.

×