Анкара отримує вигоди від російської агресії проти України: Туреччина посилює геополітичні позиції та стає критичною для Заходу

Анкара стає дедалі важливішим геополітичним гравцем. Захід тепер потребує Туреччини не менше, ніж вона потребує його.

Про це пише оглядач Bloomberg Марк Чемпіон, аналізуючи, як зміцнилися позиції турецького лідера Реджепа Таїпа Ердогана на міжнародній арені.

Автор публікації вказує, що президент США Дональд Трамп завжди добре ладнав з Ердоганом, оскільки він - той тип лідера, який подобається американському президенту, поділяючи його ворожість до старого ліберального порядку.

"Туреччина також стає дедалі важливішим і впливовішим геополітичним гравцем, здатним зробити свій внесок у перемогу Трампа в Сирії, секторі Гази, на Кавказі та в інших регіонах", - пише Чемпіон.

Він також нагадав, що цього року Трамп і Ердоган зустрічалися вже двічі і все свідчить про те, що їхні стосунки складаються добре. У Європі Ердогана люблять менше, але він більш необхідний, зазначає журналіст.

На думку автора статті, президент Туреччини, безумовно, є тим, хто найбільше виграв від рішення російського диктатора Володимира Путіна почати повномасштабну війну проти України.

"Це зробило його незамінним для Заходу і, отже, недоторканним", - міркує Чемпіон.

Анкара не бажає, щоб Москва, її суперниця за панування в Чорному морі, володіла ще більшою кількістю портів і узбережжя, тому вона непомітно допомагала озброювати Київ. Водночас Туреччина не стала приєднуватися до антиросійських санкцій. Це дало змогу країні отримувати з них величезну вигоду, купуючи російську нафту зі знижкою і виступаючи як транзитний пункт для російської торгівлі.

Це стало удачею, якої Ердоган потребував у період жорстких заходів економії і зростання непопулярності серед жителів Туреччини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ердоган закликав Путіна активізувати дипломатію у війні проти України

Націленість Росії на Україну також дала Ердогану можливість організувати падіння ставленика Путіна в Сирії, Башара Асада. Це принесло численні вигоди, підкреслює автор матеріалу.

У коментарі Марку Чемпіону колишній турецький дипломат Сінан Ульген вказав, що насамперед це позбавило Кремль важеля впливу на турецького лідера. Він полягав у здатності Путіна в будь-який момент викликати чергову хвилю біженців до Туреччини, наприклад, бомбардуючи Ідліб.

Крім того, це полегшило для Туреччини курдську проблему, послабивши позиції курдських бойовиків на півночі Сирії, що "дозволило Ердогану знову перетасувати свою політичну базу всередині країни".

Правда в тому, резюмує Чемпіон, що Європі та Сполученим Штатам необхідно взаємодіяти з президентом Туреччини. Розташування країни та контроль над виходом у Чорне море зараз важливі як ніколи раніше. У країни також є великі збройні сили, розвинена військова промисловість, робоча сила і промислова база. Усе це має дедалі більшу цінність для "стагнуючої, старіючої й високозатратної економіки Європи".

×