Валерій Щербань набирається сил від дубів

 

"Купили нового песика, йому 7 місяців, назвали Орат, — розмовляє по телефону в своєму кабінеті заступник головного лікаря Вінницької районної лікарні Валерій Щербань, 56 років. — Це західноєвропейська вівчарка з хорошим родоводом. Такий розумник, красивий".

Кладе слухавку.

— Ім"я Орат походить від давньої назви нашого народу і землі — орії, Ората, Оратія. Це я вибирав, — пояснює.

Валерій Щербань відроджує та пропагує давні знання українського народу. В їх основі — єдність природи та людини. Лікар живе у селі Якушинцях, що за 2 км від Вінниці.

— Щотижня буваю у лісі. Там є кілька дубів, до яких я приходжу на розмову і набираюся сил, — каже. — Це таїнство. Підходжу до дуба, вклоняюся йому і прошу поділитися своєю енергією. Потім притуляюся до дерева. Одну руку за спиною долонею притуляю до стовбура, іншу прикладаю до серця. Подумки прошу, щоб дерево дало мені свою енергію.

Щербань показує, як спілкується із дубом: заводить праву руку за спину долонею назовні, а ліву кладе на серце.

— Узимку купаюся в ополонці. На Святвечір та Водохреще — обов"язково. На Водохреще вода цілюща, бо стає тривалішим час сонцестояння і магнетизм світил більше впливає на землю. У хрещенські морози вода навіть у брудному озері стає чистою, так виморожується. Цього року ми купалися на вінницькому пляжі "Хімік". Перед купанням я звертаюся до богині річок та озер Дани: "О наша прадавня матір Дано, ти є цариця вод, річок, озер. Дай і мені дещицю твої цілющої сили водиці. Аби мене недуги покинули, втекли у яри глибокі, у колючі осоки. Нехай вони на землі згинуть, мене назавжди покинуть. Нехай вони гризуть сухе гілля, гниле коріння, із землі назавжди згинуть і нас усіх покинуть".

Кожен ранок починаю із привітання сонця

Щербань показує фотографію, де він купається в ополонці, вирубаній у формі хреста.

— Кожен ранок починаю із привітання сонця. Виходжу удосвіта в сад лише у плавках, простягаю до сонця руки і прошу в нього здоров"я, мудрості, наснаги. Потім обливаюся водою з криниці. Інколи залишаю воду у відрі на ніч під відкритим небом. Вона вбирає в себе магнетизм нічних світил і стає цілющою. Це зоряна вода. На Купала та Зелені святки купаюся в росі. Тоді вона така ж чиста, як і вода на Різдвяні свята. Вдосвіта спочатку ходжу по росі, а тоді лягаю на траву і купаюся у ній.

×