Узимку взувати бурки та валянки радить дерматолог 41-річний Ігор Марценюк із поліклініки Вінницької обласної лікарні .
— Сам два роки ходжу в них. Теплі, легкі, зручні. Найголовніше — натуральні. Таке взуття дихає, не натирає. Плюс — ніякої хімії, барвників.
Валянки з калошами Ігор Марценюк придбав на базарі у Хмельницькому.
— Спочатку по приколу приміряв. Та коли взув, зрозумів, що це просто пєсня, й одразу купив. Цього року вирішив спробувати бурки. Але чоловічі не так легко знайти. На ринку продаються тільки жіночі. Одна продавщиця допомогла. Привезла під замовлення. Обійшлися у 80 гривень. Єдиний недолік — невисокі. Коли сильний вітер, то задуває під штани. Сподіваюся таки знайти з високими халявами.
Валянки з калошами Ігор не викладає з багажника свого "фольксваґена".
— Взуваю, коли треба пройтися по високому снігу, — пояснює. — Заодно там лежать і звичайні туфлі. Раптом доведеться піти на ділову зустріч. Бо тоді мене не зрозуміють. Я й так, коли йду у валянках, то люди оглядаються. Незвично бачити пристойно одягнутого чоловіка у такому взутті. Спочатку навіть знайомі та колеги дивувалися. Та потім звикли. Деякі збираються і собі купити.
На вінницьких ринках валянки можна купити за 60–70 грн, калоші — за 30–60, бурки від 80 грн. Виготовлені переважно у Хмельницькому.
— Найбільш цінні биті валянки. Їх роблять з овечої шерсті. Везуть до нас із Харкова. Вони найтепліші, але негнучкі. Коштують від 150 гривень, — розповідає продавець вінницького центральному ринку Валентин Некипілов, 36 років. — Перед Новим роком нам завезли білі валянки зі стразами, їх розібрали за півдня. Постійно приходять питають ще. То були валянки китайського виробництва, але на вигляд гарні. Брали їх під білі шубки, до них можна було підібрати калоші такого ж кольору. На боковинках були викладені візерунки стразами — квіточки й сердечка. Іноді привозимо валянки зеленого, червоного кольору. Їх швидко розкуповують. Китайські набагато м'якші за наші, але холодніші. Товариш приносив валянки, які два роки тому брав дружині. Показував дірки на підошві. Наші носяться роками й не рвуться. Вони переважно сірого кольору без прикрас, до колін. У таких стоять мало не всі базарники. Щоб не мерзли ноги, дехто одягає їх на звичайні шкіряні чоботи без каблуків. Варто брати таке взуття в дорогу чи на риболовлю.
Продавець радить потримати кілька хвилин руку всередині валянка, щоб вибрати хороші. Як стане тепло — значить валянки якісні. Вовна не має липнути до рук. Не радить брати шиті валянки, вони незручні й холодні.
— Естетично такі валянки негарні, в них на роботу не підеш, бо засміють. Хіба що можна вдягнути під спортивну куртку з потертими джинсами, та й холодні вони, ноги мерзнуть. Бурки — кращий варіант, але їх переважно возять жіночі. Й одягати їх треба на суху морозну погоду. Але чоловіки не люблять ходити в бурках, рідко можемо привезти їх на заказ. Теж із Харкова. Їх малими партіями шиють у Дніпропетровську.
3 
1
Коментарі