На обліку в обласному наркологічному диспансері понад 23 тис. хворих на алкоголізм. Кожен третій лікується по кілька разів. Ніхто з пацієнтів не визнає себе хворим. Якщо протягом трьох років алкоголік знов не потрапляє на лікування, його знімають з обліку.
— Алкоголізм — хронічна невиліковна хвороба. Вона лишається до кінця життя. Найбільше пиячать чоловіки, — каже 53-річний Павло Слободянюк, головний лікар обласного наркодиспансеру.
Алкоголізм це більш сільська проблема?
— Люди сидять без роботи і чекають сезонних заробітків. П'ють від безвиході. Та багато п'ють і в містах. Городяни думають, якщо вживають дорогі напої, то не зіп'ються.
Де найбільше по області спиваються?
— У Калинівському, Гайсинському, Хмільницькому, Іллінецькому, Могилів-Подільському районах. Але там найбільше промислового виробництва. Тому можливо на людей діє інший соціальний чинник — проблеми у сім'ї чи на роботі.
Представники яких професій частіше стають алкоголіками?
— Спиваються всі. Найбільше чиновників, але високопосадовці у нас не лікуються, щоб не бути поміченими. Соромно ж. У нас на обліку є медики, вчителі і прості робочі. Творчих людей доволі, наприклад художників, у яких невдало склалася кар'єра. Останнім часом лікуються бізнесмени.
Є успішні випадки лікування?
— Одного сварщика лікував 15 років. Тричі вшивав ампулу в сідниці на п'ять років. Він писав розписку, що не буде пити. Бо інакше помре.
Примусово багатьох лікуєте? Що для цього треба?
— Два роки тому заборонили лікувати примусово, бо це негуманно і неефективно. До того часу всі 60 ліжок реабілітаційного відділення у селі Дашківці Літинського району були заповнені пацієнтами. Там вони дивилися за худобою, свиньми. Вирощували картоплю, буряки, моркву. Тепер лікуємо добровільно. Пацієнтів веземо у село Рожнятівка Томашпільського району.
Недавно був виклик у Вінницький район. Чоловік бігав із сокирою за жінкою. Побив її. Його забрали у міліцію. Він там відсидів 3 години по закону. Написав розписку, що не буде хуліганити. За 2 годину виклик у лікарню. Ту жінку привезли з переламаною челюстю та ребрами. Але примусово цього п'яницю не можемо лікувати.
Відкривають соціальні центри та лікують людей "з молитвою і в праці". Це дійсно допомагає забути про горілку?
— Я не вірю в них. Вони не мають медичних програм. На наших хворих заробляють гроші.
1 
1
Коментарі