Працівники Браїлівського сокоморсового заводу три роки не отримують зарплати. Загальний борг — 312,6 тис. грн.
— Торік поховала маму і чоловіка. Люди скинулися на похорон, а віддавати нічим, — говорить працівниця Людмила Чубарко.
Підприємство працювало до 2004-го, тоді збанкрутувало. Досі його охороняють дев'ятеро осіб.
— Якби ми були недержавними, то вже з людьми розрахувались би давно, — запевняє виконувач обов'язків директора Сергій Слободянюк. — Торік дозволили продати майно вартістю до 1000 гривень, такого в нас дуже мало. Основне наше майно — лінії, на яких робили сок, і залізо, що вмуроване в стіни. Але розібрати і продати не маємо права.
У січні 2010-го на підприємстві помер охоронець. Директор власним коштом купив труну. Борг із зарплати покійному так і залишився.
— Мушу тримати людей, щоб не порозносили того, що є. Територія заводу велика. Понад 7 гектарів. Один цех від іншого розташований за 4 кілометри, — додає Слободянюк. — Із нами постійно працюють прокуратура, обласне управління праці. Штрафують. Але що я можу зробити, грошей у мене нема. Сам без зарплати. Недавно нам призначили арбітражного керуючого, який має розпродати залишки продукції й сировини. Але сумніваюся, що це поможе, завод давно не працює.
20 працівників підприємства запевняють, що кожному винні 10–15 тис.
Найбільшу заборгованість із зарплати в області має "Атеко" в Липовецькому районі.
— Зараз винне мільйон 200 тисяч гривень, — розповідає начальник обласного управління економіки Андрій Гижко. — Випускає сміттєсортувальну техніку. Її раніше купували комунальні підприємства.
2 
1
Коментарі