"Газета по-українськи" поцікавилася, які новорічні костюми у дитинстві одягали відомі люди Вінниччини.
Володимир Гройсман, 31 рік, мер міста:
— До дитсадка я не ходив. У школу пішов у 6 років. Батьки вчителі, то як тільки навчився ходити, так у школі й опинився. Знаєте, як раніше було? Сказали: "Ти будеш звєздочотом". Значить, цю роль і треба грати. Костюм моя бабуся пошила. Пам"ятаю, він був синій, розшитий блискучими зірками. І ковпак бабуся виготовила. Золоті руки у неї були. Мені здається, все могла б пошити. Інших ролей не пам"ятаю. Узагалі, дитинство мало пам"ятаю.
Галина Левицька, 56 років, керівник міського РАЦСу:
— У ті часи, звісно, не було таких костюмів у дітей, як тепер. Плаття з марлі шили, накрохмалювали. Корону ватою обшивали і посипали побитими ялинковими іграшками. Туфлі — так само. Гарні всі були! Я любила співати, вірші розказувати. Скільки пам"ятаю, завжди грала Снігуроньку. Не було тоді ніяких подарунків. На ялинку вішали саморобні паперові іграшки, яблука, цукерки. Якщо зніме Дід Мороз яблуко для подарунка, то це було найбільше щастя. А цукерки шоколадні, якщо такі раптом траплялися, ми умудрялися з"їсти, а в обгортку щось інше загортали.
Любов Спірідонова, 47 років, заступник голови вінницької облдержадміністрації:
— Пам"ятаю, що всі дівчатка у нас були сніжинками, танцювали у хороводі. Усі у марлевих накрохмалених платтячках, розшитих ватою. Такі легенькі, коротенькі. Здавалося, що небо, дійсно, розступилося, і ми злетіли сніжинками. Це було у молодших класах. А десь із восьмого я на Новий рік постійно була Снігуронькою. Костюм у школі був свій, спеціально пошили. А коли дорослою виступала у будинку дитячої творчості, одягала свою весільну сукню. До 35 років виконувала роль Снігурки.
Ігор Івасюк, 41 рік, начальник обласного управління освіти:
— Як був маленьким, на новорічні ранки, по-моєму, всі були зайчиками. Убрання мама купляла. Хоча одного разу П"єро грав, навіть на фотографії у цьому костюмі.
Валерій Коровій, 45 років, заступник голови обласної ради:
— Маленьким я завжди грав зайчика. Тоді мода така була: хлопчики були зайчиками, а дівчата — сніжинками. Шила мені костюм мама. Купляла білої матерії, прилаштовувала якось вуха. І віршики ми читали, і співали, і танцювали. А в старших класах завжди брав участь у виставах. Більшість — гумористичного характеру. Пам"ятаю, у дев"ятому класі навіть танок лебедя виконував.
Узяла карти у руки і пішла заробляти гроші
Світлана Сулімова, 53 роки, директор вінницького міського центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді:
— У дитсадку я була лисичкою. Пам"ятаю, мама пошила мені костюм з марлі і покрасила у жовтий колір фурациліном. А комір для лисички відпорола від свого єдиного пальта. Я з родини військових, ми часто переїжджали і бідно жили. А у школі до класу четвертого завжди була Снігуронькою. Мама пошила мені цікаве біле пальто. На рукавах були пуховички, посипані блискітками, шапочка з вати. Це був суперкостюм.
Ганна Секрет, ведуча обласного телебачення:
— У молодших класах була Бабою Ягою, а у старших — циганкою. Костюм для циганки зробили із того, що було. Із бабусиної скрині витягла широку квітчасту чорну юбку. Причепила знизу монетки, щоб дзвеніли. Коси розтріпала, на плечі накинула хустку, одягла блузку з квітками. Узяла карти у руки і пішла заробляти гроші. Підходила до вчителів, гостей вечора, просила позолотити ручку, розказувала щось. За це давали по 10–20 копійок. Сніжинкою і Снігурочкою не хотіла бути ніколи. Мені завжди подобалися характерні ролі, де можна імпровізувати.
Зорій Файн, 36 років, фотограф:
— У садочку я був зайчиком, а у школі ковбоєм. У мене була червона бордова жилетка, на брюки мені пришили лампаси. Із кусочків шкіри тато пошив кобуру, я туди вставив свого іграшкового пістолета. На голові — ковбойський капелюх. Це все отримав від мого двоюрідного брата. Я був ковбоєм три-чотири роки підряд. Пишався цим костюмом, мені всі хлопці заздрили. Мав передати його своєму меншому братові, але він виявися товщим за мене і не вліз у нього.
Наталія Добринська, 26 років, олімпійська чемпіонка із семиборства у Пекіні 2008 року:
— Наталочка та старша дочка Віта з року в рік були сніжинками, — каже Любов Аполлінаріївна, мати Добринської. — До якогось періоду вони ділили атласний костюм між собою. По-різному його обшивала. Ранки у них проходили у різні дні. А один раз співпали. Із подругою за ніч із марлі пошили новий для Віки. Наташа тоді сильно плакала, також його хотіла. Зараз Наталочка у Португалії на тренувальному зборі. Новий рік святкуватиме там. Узяла із собою вишиванку, яку їй подарував Василь Поліщук, начальник обласної міліції. Свято зустріне у ній.
За два дні купили 86 костюмів Бетмена
— Найбільше цього року розбирають костюми Бетменів. Це синій комбінезон на замку, синьо-червона накидка та шолом. Повний набір обійдеться в 220 гривень, — каже Олена Смілянська, 29 років, власниця майстерні "Фантазія". — Модні також костюми Рататуя, Шрека, Фіони.
На зайчиків, ведмедиків і вовків попиту немає.
— Постійно запитують принців, мушкетерів. Якось навіть цікавилися костюмом Аллаха. Коли я перепитала жіночку, як він має виглядіти, та не змогла сказати. Каже, у дитсадку її хлопчику дали таку роль, — говорить Олена. — Для дівчат беруть наряди принцес і королев. Два дні тому підбирали костюм вогняної королеви. Порадила одягнути червоне плаття, а на голову — пластмасову корону, обплетену червоним дощиком.
Раніше були популярні костюми сніжинок і Мальвін. Тепер їх ніхто не запитує.
3 
1
Коментарі