Ексклюзиви
понеділок, 09 січня 2012 00:15

"Стала боятися телефонних дзвінків"

Сільські голови, які пропрацювали на посаді трохи більше року, розповідають, як за цей час змінилося їхнє життя.

Михайло СЛОБОДЯНЮК, 53 роки, село Щаслива Липовецького району:

— Сьогодні зранку привезли шафу-купе з великими дзеркалами. Коштує 3 тисячі гривень. Давно з дружиною про неї мріяли. Як став сільським головою, так у мене знову почалася робота в цілодобовому режимі. Я — колишній міліціонер. Пішов на пенсію у званні капітана. На найближчі п'ять років запланували 16 справ, що маємо зробити для села. За 2011-й виконали дев'ять. Односельчани зібрали 2040 гривень на операцію для сліпої дівчинки із сусіднього села Богданівка Тульчинського району.

Олександра ТРИГУБЕНКО, 40 років, село Орлівка Теплицького району:

— Стала боятися телефонних дзвінків. З початку року в нашому селі померла 21 людина. Вчора поховали 49-річного чоловіка. За місяць до цього 30-річного. Винувата в усьому горілка, вірніше спирт, який п'ють. Роботи в селі немає, люди спиваються. А мені роботи вистачає і вночі. Як щось десь станеться, то одразу дзвонять. Одні посварилися, інші побилися. Когось спинили п'яним. Слава Богу, що чоловік не свариться. Він у мене фермер, з ранку до ночі працює.

Микола ДОМАНСЬКИЙ, 40 років, село Петриківці Хмільницького району:

— Почав сваритися з дружиною. Круглі сутки на роботі. Щоб по господарству встигати, син пішов з роботи. Вчиться заочно в технічному коледжі. Я раніше працював учителем математики у школі. Усе встигалося. Не думав, що бути сільським головою так важко.

Ірина БОРЩЕВСЬКА, 42 роки, село Тростянець Тростянецького району:

— Почала вивчати закони, їх у нас останнім часом багато з'являється. Навчилася добре водити машину. Права отримала за рік до виборів, але так вправно не їздила. У нас село велике — 1190 чоловік. Весь час день кудись треба підскочити. Їжджу службовою "Таврією". Додому купила акваріум на 28 літрів і 11 золотих рибок.

Анатолій АНДРІЮК, 42 роки, Нова Гребля Калинівського району:

— За рік постарів і полисів. Скоро одні злидні настануть. Колись возив кірпіч, бо був підприємцем, то мав непогані гроші. Тисяч 5 гривень кожного місяця. А тепер тільки 2 тисячі зарплати.

Зараз ви читаєте новину «"Стала боятися телефонних дзвінків"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути