18 вересня обласна рада прийняла рішення про запровадження на Вінниччині антиалкогольної кампанії на 2008–2011 роки. На це виділили понад 33 млн грн.
За програмою заборонено продаж алкоголю з 21.00 до 11.00. Підприємці повинні сплачувати 4% від виручки за продаж алкоголю щомісяця в фонд підтримки проекту. За бюджетні гроші планують відкрити кризові центри для алкоголіків.
На другий тиждень після рішення алкоголь почали продавати в заборонений час у великих супермаркетах.
— Спеціально пройшовся по кільком, — каже 24-річний вінничанин Віктор Мельничук. — Там продавали все аж до ранку. Спитав про "сухий закон" у продавців. А вони: "Ми — всеукраїнська мережа. Головному офісу місцеві укази — не укази".
Нині алкоголь продається в кожному магазині.
— То ж кажуть, що відмінили "сухий закон", — розводить руками продавець універсаму на вул. Київській. Імені не називає. — Бізнесмени збунтувалися. Бо в любому магазині найбільший виторг на молоці, хлібі та горілці. Найняли якогось крутого юриста з Києва. Той нормально "розчехлив" нашим чиновникам, що ті неправі.
— І до нас дійшли такі чутки, — запевняє з полегшенням менеджер всеукраїнської компанії, що займається реалізацією елітних алкогольних напоїв "Баядера-імпорт" Анатолій Ніцевич, 33 роки.
Каже, що з початком антиалкогольної кампанії дохід по Вінниччині знизився на 20%.
— Наше керівництво лише посміялося над цією кампанією, — продовжує Анатолій. — Сказали, що ми вирвалися з кам"яного віку. Зменшувати оберти поставки не стали.
Перший місяць програми пройшов вдало
— У Вінниці дійсно почали торгувати спиртним у недозволений час, — констатує заступник голови облради Віктор Вікалюк, 61 рік. — Тому маємо мобілізувати знову свої зусилля. Будемо зустрічатися з підприємцями, знаходити спільні вирішення цієї проблеми. Дійсно, в нашій постанові є нестиковки із законом України. Ми підемо на деякі поступки підприємцям. Але вони не будуть стосуватися часу продажу алкоголю та віку, кому його будуть продавати. Якщо подадуть на нас до суду, то кардинальні зміни будуть лише за рішенням суду. А загалом, перший місяць програми пройшов вдало. Все йде по плану. Зараз спілкуємося з головами сільських і районних рад. Пояснюємо переваги. Думаю, що жителі сіл, де планується відкрити кризові центри врешті-решт зрозуміють та одобрять наші плани.
В області планують відкрити три окремих кризових центри примусового лікування в Козятинському, Бершадському і Жмеринському районах. У них мають лікувати алкоголіків тривалий час.
Жителі села Чернятин Жмеринського району проти, щоб у них відкрили кризовий центр для жінок.
— Люди як про це почули, то прямо повстали під дільничною лікарнею, — каже голова сільради Чернятина Людмила Ісько, 47 роки. — Бо саме там хочуть відкрити той центр. Там лише 10 ліжкомісць. Селяни питають, де ж вони самі будуть лікуватися. Щороку в цій лікарні народжується по 20 діточок.
Неподалік дільничної лікарні міститься аграрний коледж, де навчаються 230 учнів.
— Батьки проти, щоб їхні діти на жінок-алкоголічок дивилися, — продовжує Ісько. — Відомо, як такі дамочки себе поводять. Є ж в районі дві закинуті лікарні під Олексієвкою та Плосківцями. Відремонтували би там приміщення.
Пропозицію відкриття центру для підлітків розглядають у селі Кашперівка Козятинського району.
— В селі сприйняли антиалкогольну нормально, — зауважує секретар Кашперівської сільради Наталія Левун, 35 роки. — У нас уже більше 50 років діє підлітковий профільний протитуберкульозний санаторій. Там працює 90 відсотків жителів села.
Економісти Козятинської райлікарні підрахували, що на рік кризовий центр у районі обходитиметься в 1 млн грн.
— Як мінімум треба 10 працівників, — каже головний лікар Козятинської райлікарні Володимир Гуцол. — Це й лікарі, і медсестри, й охоронники. А ще ж ліжка, медикаменти та багато іншого.
Переобладнати у кризовий центр планують і дільничну лікарню у селі Баланівка Бершадського району.
— Але знаходиться вона прямо в центрі села, за 15 м від дитсадка, — каже секретар сільради Баланівки Валентина Максимець, 55 роки. — Всі категорично проти, щоб у нас відкривали центр для алкоголіків.
В облраду Вінниччини із заявами звернулися понад 100 підприємців. Попереджають, що подадуть до суду, якщо антиалкогольну програму не скасують. Вимоги підтримує керівник об"єднання захисту підприємництва Віктор Козак, 52 роки.
— Є закони " Про місцеве самоврядування", "Про захист прав споживачів", "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв". А обласні чиновники пішли вище цього, — зауважує Козак.
В області понад 4 тис. підприємців, які мають право на реалізацію алкоголю. Як радите їм відстоювати свої інтереси?
— Якщо сама облрада не скасує свого рішення, його треба відміняти через суд. І вимагати, щоб з обласного бюджету компенсували збитки.
Які можуть бути наслідки антиалкогольної кампанії?
— Пригадаймо антиалкогольну кампанію при Горбачові. Держава мала колосальні збитки, а пияцтво процвітало завдяки самогоноварінню. Крім того, від продажу самогону в державу податки йти не будуть.
Яку альтернативу ви запропонували би боротьбі із пияцтвом?
— На реалізацію даного проекту виділили понад 33 мільйони гривень. Думаю, краще за ці кошти створили би нові робочі місця. Організували по населеним пунктам системи обліку осіб, які зловживають алкоголем. Проводили з ними роботу. Запровадили систему штрафів та працю на громадських роботах.
Самогон женуть мало не в кожній хаті
Із початком антиалкогольної кампанії посилили боротьбу з самогонниками.
— Відверто кажучи, після впровадження антиалкогольної кампанії купувати самогон не стали більше, — зазначає начальник сектору дільничних інспекторів міліції Вінниці Віталій Мазур, 32 роки. — Хто брав у магазинах "казенку", на "самопал" зазвичай не переходять.
Затримані самогонники сплатять штрафи майже 2 тис. грн. Вилучений алкоголь і самогонні апарати вилучають і знищують.
— Самогонниці — здебільшого бабці, — каже лейтенант міліції 23-річна Юлія Хрунь із Тростянецької районної міліції. — Штрафи їм не страшні. Жаліють лише за самогонними апаратами. Тому часто підстраховуються. Жене горілку одна, а продає його сусідка. А женуть мало не в кожній хаті.
У районах півлітри спирту на руках коштує 10 грн, самогону — 6–10 грн.
7 
35413
Коментарі