вівторок, 01 квітня 2008 18:21

Сироти Марина Чернюк та Андрій Щупак шукають житло

Автор: фото: Тетяна ГАРУЧАВА
  Марина Чернюк із донькою Кариною понад місяця живуть у Калинівській райлікарні. До них приїжджає Андрій Щупак. Чоловік та жінка планують побратися
Марина Чернюк із донькою Кариною понад місяця живуть у Калинівській райлікарні. До них приїжджає Андрій Щупак. Чоловік та жінка планують побратися

21-річна сирота Марина Чернюк із села Нова Гребля Калинівського району Вінниччини місяць живе в Калинівській райлікарні. 17 лютого вона народила доньку Карину. Свого житла жінка не має. Доки була в інтернаті, брат Сергій, 31 рік, продав будинок та дачу.

Працівники калинівської служби у справах сім"ї знайшли для неї глиняний будинок у селі Нова Гребля за 2 тис. грн. Вирішили, що куплять із грошей, які Марина отримає за дитину. Та доки збирали документи, будинок продали.

Батько Михайло Плахотнюк не приймає доньку до себе. Він має сім"ю у Новій Прилуці Липовецького району Вінниччини.

— До себе жити не бере — жінка проти. А в них два будинки, — каже Марина. — Дуже хочу побачити батька. Ні разу не приїхав, як народила дитину. Раніше по 100–200 гривень давав. То картоплі, то закрутки в дорогу. Одьожки купляв. Він мене сам знайшов, як прийшов із тюрми. Виходю з автобуса, а він на зупинці плаче, на коліна стає, вибачається. Каже: "Я твій батько. Від матері пішов, бо дуже пила. П"ять років у тюрмі сидів".

Про матір жінка розповідає мало. Її ніколи не бачила. Вона покинула доньку в лікарні після народження.

— Вже сім років, як вона померла від горілки, — продовжує Чернюк.

Після 9 класів Марина навчалася на кухаря в училищі Нової Греблі. Мешкала в гуртожитку, доки не завагітніла.

До палати заходить її майбутній чоловік Андрій Щупак, 21 рік. Бере дитину в рожевому костюмчику. Його подарували медсестри пологового будинку. Андрій не є батьком дівчинки. Та, каже, що полюбив її.

— З Андрюшкою в дитбудинку познакомилася 10 років тому. Ше тоді здружилися, — пояснює.

Коли Андрієві Щупаку був рік, його мати відвела в дитбудинок. Навчався у школі-інтернаті, де й Марина. Два роки Андрій працював продавцем магазину та офіціантом ресторану в Києві. Заробляв по 3 тис. грн на місяць. Потім переїхав до міста Бар Вінницької області. Влаштувався маляром-штукатуром.

Андрій своєї матері не пам"ятає. Каже, їй важко було виховувати п"ятьох дітей. Його братів і сестер, які перебували у Вороновицькому інтернаті, всиновили американці. Його не взяли, бо найстарший.

— Як дізнався, що сам залишився на світі, до Марини захотів. Одягнувся як джентльмен, — сміється Андрій. — Купив за 180 гривень костюм, сорочку, за 80 — туфлі. Прийшов, а вона вагітна. Але дуже хочу бути з нею.

Марина Чернюк та Андрій Щупак планують одружитися. Чоловік хоче дати дівчинці своє прізвище. Батько не визнає її.

30 березня дівчинку охрестили. Хресні батьки — одногрупник Андрія Павло Павич, 21 рік та медсестра дитячого відділення лікарні Валентина Смалько, 23 роки.

Нині Андрій разом зі службою у справах сім"ї і молоді шукає житло для майбутньої сім"ї.

Якщо ви хочете допомогти молодій сім"ї, телефонуйте Андрієві Щупаку: (097) 083 8142.

Зараз ви читаєте новину «Сироти Марина Чернюк та Андрій Щупак шукають житло». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути