47-річний Федір Галушко з села Пикова Калинівського району вдруге звернувся до лікаря. Йому треба промити вуха. Слуховий прохід закладено сухою сірчаною пробкою. Це виділення сірчаних залоз, що накопичуються з відмерлими клітинами шкіри та пилом.
— Cтав недочувати, — розповідає Галушко. — Роблю трактористом у колгоспі. Там пиль, грязь. Поняв, що опять сірка застрягла. Колупав зубочисткою з ваткою. Нічого не дало. Тільки больно було.
Минулого разу чоловік набрав у вуха води, коли купався у річці. Медики кажуть, вода — найбільший ворог для вух. Вона провокує появу сірчаної пробки.
— Особливо небезпечна мильна вода, — каже лікар-лор Калинівської райлікарні Олексій Дубовик. — А взагалі треба менше у вухо лазити. Сірка сама собою вийде, коли ми говоримо, жуємо чи кашляємо. Вушну раковину треба чистити лише ззовні.
Пробки утворюються через велику кількість сірки та зависокий рівень холестерину в крові. Не варто чистити вуха сірниками чи шпильками. Це теж спричинює закладення. Медики кажуть, ватну паличку застосовувати можна, але обережно.
— Сірчана пробка відчувається, коли шум та біль у вусі чи заклало, кашель, часте серцебиття, головокружіння. Назначаємо на день-два покапати у вухо трипроцентний перекис водню, — радить лікар. — Він розмочує сірку, вона стає м"якшою. Набираємо у шприц теплої води й вимиваємо сірчані пробки. Хоча вони можуть бути такі тверді, що видаляємо гачками. Процедура в нас безкоштовна.
Дубовик каже, чистити вуха всередині небезпечно. Можна пошкодити шкіру слухового проходу, барабанну перетинку. Це призводить до погіршення слуху, запаморочення. Буває, на шкірі з"являються трофічні язви, які переходять у пролежні. Вимити сірчану пробку може тільки лор.
— Іноді ставлять у вуха палочки-свєчі. Їх можна купити в аптеці. Але вони неефективні, — запевняє Олексій Дубовик.
6 
35413
Коментарі
2