"Вийшов на вулицю, дивлюсь, у сусідки із комина чорний дим валить і пластмасою воняє, — розповідає житель станції Ладижин 35-річний Сергій Дмитрук. — Питаю жінку: "Чим це Оля топить?" А вона: "Топить? Там діти самі. Щойно Оля дзвонила, щоб ми приглянули за ними!"
20 листопада 25-річна Ольга Воскобойник поїхала до райцентру Тростянець, що за 15 км від залізничної станції Ладижин. Чоловік Леонід був на роботі, він працює на залізниці. Старша донька Ольги 10-річна Маринка виховується в Ободівській школі-інтернаті. Удома залишилися троє найменших: 4-річна Наталя, Діана, 3 роки, і 10-місячна Тетяна. Наталя знайшла сірники.
— Кинувся в квартиру сусідів. Діана сиділа під дверима, — розповідає чоловік, — але зрозумів, що зайти не зможу — там стіна диму і тьма. Вернувся додому, взяв на голову мокрого рушника, фонарика, знеструмив квартиру.
— Палас біля столика, на якому стояв телевізор, тлів. А коли я відчинив двері — загорівся. Видно, кислород зайшов, — каже Сергій, — у двокімнатній квартирі шість вікон, а не видно нічого. Добре, що Таня запищала, я по голосу знайшов її, а біля неї і Наташку. Мабуть, злякалась того, що зробила, і втекла до сестри.
Дмитрук виніс дітей надвір у напівпритомному стані. Особливо важкою була 10-місячна Тетяна.
Тепер усі три — мої похресниці
Швидко приїхала мати дітей — їй зателефонувала дружина Сергія Тетяна. "Швидка"забрала дітей до лікарні. Найменшу помістили в реанімаційне відділення.
Сергій, урятувавши дітей, загасив вогонь, витяг на вулицю те, що диміло. Пожежникам нічого робити не довелося.
— Згорів телевізор, стіл і палас, — розповідає Дмитрук, — зараз чухаємо стіни, відтираємо квартиру до холодів.
Дмитруки — не лише сусіди Воскобойників, ще й куми. Дружина Сергія — хрещена мати Діани.
— Тепер усі три дівчинки — мої похресниці, — сміється Сергій.
Сергій Дмитрук працює інспектором відділу нагляду і безпеки Губницької колонії строгого режиму. Виховує із дружиною доньку, якій 3,5 року.
23 листопада приблизно о 20.30 загорілася школа-інтернат у селі Серебрія Могилів-Подільського району. Евакуювали 78 дітей та 11 вихователів.
— Щось із грубкою на горищі спального корпусу, — каже директор школи-інтернату Тамара Кавун, 58 років. — До цього вже палили в ній, проблем не було. Та ввечері вітер сильний здійнявся. Приміщенню 70 років, може, яка тріщинка між пічкою та димарем.
Відблиски вогню через вікно помітили учні інтернату. До приїзду пожежників зібралося 40 селян. Одні гасили полум"я, інші носили воду.
За півтори години пожежу ліквідували. Вогонь пошкодив шиферну покрівлю та перекриття спального корпусу. Дітей перевезли ночувати до сільського дитсадка, що за 500 м від школи-інтернату.
— Навчальний процес не припиняли, бо учбовий корпус знаходиться окремо від спального, — додає Кавун.
За минулий тиждень на Вінниччині трапилося 24 пожежі, шестеро людей загинули.














Коментарі