14 липня на Вінницькому підшипниковому заводі відбулися останні збори за участю звільнених працівників.
— Були й квіти, й грамоти. Зробили свято прощання із заводом, — розповідає голова профкому підприємства Петро Тютюнов, 48 років. — Хоча ми відчували б себе більшими переможцями, якби відстояли завод. А в нашій ситуації добре хоча б те, що з людьми розрахувалися повністю. Кожен працівник отримав від 10 до 20 тисяч гривень.
Уперше про ліквідацію підшипникового оголосили 2002 року. Пояснювали, що він збитковий. У січні 2008-го знову заговорили про це. Тоді на захист прав робітників став профком.
— Цілий рік ми були вдома. Побачили, що діла не буде, заблокували повністю підприємство, перекрили прохідні. Усю інформацію про вивезену із заводу продукцію записували, — каже 57-річна Ганна Назарук. Жінка пропрацювала на заводі 39 років. — Потім директор заводу видав нам червону печатку. І ми прямо в цеху ставили її на документи. На прохідній дивилися: є печатка — то пропускали машину.
Щопонеділка зустрічалися із заступником голови облдержадміністрації Валерієм Коровієм.
— Обласна влада поставила умову новому хазяїнові одного з об"єктів заводу: видадуть документи на власність тільки після остаточного розрахунку з людьми, — продовжує Ганна Филимонівна. — Хазяїн зробив перший взнос — віддав борг 60 працівникам, потім — іще 60. А тепер повністю розрахувалися. Списки вивісили на прохідній заводу.
Назарук звільнилася два тижні тому.
— Розрахувалися з 600 робітниками. Цілий рік, що завод стояв, їм нараховували оклад від 600 до 2000 гривень, — говорить Петро Тютюнов. — Тепер вони підписали документи на звільнення. Третина з них — пенсіонери. Хтось уже знайшов іншу роботу, інші підуть у центр зайнятості.
Вінницький підшипниковий завод діяв із 1967 року. На ньому працювало близько 10 тис. людей. Випускали кулькові підшипники для всіх машинобудівних підприємств. Продавали їх до Польщі, Словаччини, Болгарії, США.
13 
1
Коментарі