Транспортники Шаргородського району готують звернення до районної та обласної влади. Просять роз'яснити, за яким принципом надходить компенсація за перевезення пільговиків.
— Цього року виділили лише 92 тисячі гривень, — каже 57-річний Володимир Костур, голова правління Шаргородського АТП-10528. — А от Гайсину і Бершаді — близько 500 тисяч. Хоча у нас майже однакова кількість населення. Через відсутність коштів ми не можемо придбати нові автобуси. Взяти у кредит теж не можемо, тому що банківський відсоток завеликий.
Автобуси ЛАЗ 699-Н, що обслуговують маршрут Шаргород — Вінниця, 1976–1978 років випуску.
— Цим автобусам давно пора на пенсію, — говорить Володимир Хмеляр, 19 років, із села Заячіка Шаргородського району. — Влітку в них можна вдушитися від пилюки. Виходиш, весь одяг та сумки сірі. А зимою постійно ламаються в полі.
У головній транспортній інспекції Вінницької області повідомили, що автобуси ЛАЗ-699 мають право ходити на міжміські маршрути до 20 років, а на приміські — до 25.
— Та наші автобуси більше як 15 років мали б у металоломі лежати, — розповідає один із водіїв. Не називається. — Є машини, яким по 30 років. Ремонтуємо за свої гроші, відкладаємо з кожного рейсу по 20 гривень. Купуємо запчастини. Що п'ять років — капітальні ремонти. Колись віддавали на заводи, а тепер самі варимо. Через несправність часто зриваються рейси, втрачаємо гроші. Люди скаржаться.
2 
1
Коментарі