15 серпня до села Голинчинці Шаргородського району Вінниччини приїхали паломники з України, Росії, Молдови, Словаччини, Білорусі та Польщі. Зранку  почався хресний хід від храму Дмитра Солунського до Іосафатової долини. Колона сягала 3 км.

1923 року в долині над криницею пастухові Якову та дівчині Христині явилася Матір Божа.

— Чоловік каже до неї: "Матір Божа, що робити маємо?" Вона їм: "Христа славте, хрести ставте", — розповідає 35-річний Сергій Нечипорук, священик храму села Жежелів Козятинського району. Чоловік уперше в Іосафатовій долині. — Тоді люди поставили 32 тисячі хрестів. У долині побувало півтора мільйона православних. Радянська влада за кілька років зрізала хрести. П"ятдесят віруючих посадила до вінницької тюрми. Одного чоловіка там живцем загризли криси.

Паломники несуть хрести. Перемовляються, що з Росії йшли три тижні.

Перед долиною на полі лежить дубовий двометровий хрест. Його привезли парафіяни Миколаївської церкви села Іванів Калинівського району. Люди прикладаються до хреста, кидають у відерце 1–2 грн. Архієпископ Вінницький та Могилів-Подільський Симеон відправляє службу й освячує місце під капличку. До 85-річчя чуда явлення Божої Матері закопують хрест. Поряд паломники встановлюють принесені розп"яття. Усього 1,6 тис. хрестів.

У полудень жителі навколишніх сіл пригощають паломників вареною картоплею, кислими огірками та помідорами. Кожному дають по 4 шматки хліба, наливають компот, ріжуть дині та кавуни. Обідають без м"яса — почався Успенський піст.

Паломництво до долини відновили 2000 року. Місцеві першими почали приносити хрести. 2006-го відбувся перший масовий хресний хід.

×