У селищі Десна Вінницького району 2010 року народилися 20 дітей. Це найвищий показник в області. У селищі 1,3 тис. жителів. Жінки народжують вперше переважно у 17–18 років.

— Як дітки є, це щастя, а довчитися можна і заочно, — говорить місцева 23-річна Людмила Шевчук. За освітою — фінансист. Виховує однорічну Діану та Діму, 5 років. Чоловік працює електриком у Вінниці. — Обидвоє дітей заплановані. Між ними майже чотири роки різниці. За цей час старший син підріс, пішов у садік. Ми звиклися з батьківськими обов'язками, захотіли дівчинку. Однієї дитини мало, трьох забагато, а двоє — саме те, що треба. Третьої не плануємо. На двох дітей щомісяця йде не менш як 2 тисячі. У садік платимо близько 400 гривень. Це дешевше, чим у Вінниці. Трошки виручають виплати на дітей.

У Десні переважно двоповерхові новобудови. Найбільше їх на вул. Ветеранів, Садовій та Стрижавській. Дороги між ними вузькі та непокриті.

— 10 років тому тут безплатно давали участки працівникам хлібкомбінату, — говорить жителька 56-річна Марія Цимбал. Порається на своєму городі, який на чверть засаджений осінніми квітами. — Тут живе в основному молодьож, тому дітки часто родяться. В нас щитається неповна сім'я, якщо менше двох дітей. Вони із села нікуди не виїжджають, бо тут є де жити, є робота, до Вінниці їхати 15 минут. Ми почті в городі живемо.

Деснянці худоби не тримають. На городах садять картоплю, кукурудзу та грядки. Більшість селян мають роботу на місцевому комбінаті хлібопродуктів №2 та крупозаводі. Підприємства розташовані неподалік. Там працюють 387 осіб. Їздять на роботу електричкою та велосипедами. До Вінниці щопівгодини ходять маршрутки. У селі є дитсадок і початкова школа. Школярі середніх і старших класів їздять навчатися у Вінницю.

З десяток дітей бавляться на новому майданчику біля крупозаводу. Катаються на круглій каруселі та з'їжджають з 2-метрової гірки. На великій гойдалці сидять троє молодих жінок з немовлятами на руках.

— У Десні мені подобається. Тут багато молодьожі, є з ким ввечері на лавочці посидіти. Дитина має з ким погратися. Продукти завозять нормально. Тільки по одяг треба їздити у Вінницю, — каже 23-річна Оксана Киршинюк. Вона родом із села Молодіжне Козятинського району, що за 80 км від Десни. Тримає на руках первістка, однорічну Марту.

— Тут природа, свіжий воздух. Діти рідко слабують, — додає Наталя Юршина, 28 років. Прийшла з 2-річною Маргаритою.

Людмила Шевчук говорить, в кожному дворі є дитячий майданчик.

— Тут комфортно жити з малими дітьми. Бо природа, тихо, машини не літають, як скажені. Але взрослим отдихнути немає де. Ні кафе, ні парку. Вечорами виходимо посидіти на лавочках на дєтских площадках. Потом всі розходяться по домах укладати дітей спати та дивитися телевізор. На вихідні їздимо у Вінницю погуляти. Але маршрутка ходить тільки до 22 години. Якщо затримаєшся пізніше, приходиться викликати таксі, — говорить місцевий Віктор Гаврилюк, 28 років. Дивиться, як 2-річний син Денис бавиться з іншими дітьми на качелі напроти селищної ради.

— У нас семеро багатодітних сімей. П'ятеро дітей у подружжя Дубровських, — говорить 55-річна Галина Обливач, селищний голова. — Офіційно Десна утворилася всього 27 років тому. Раніше тут був лише хлібокомбінат та два гуртожитки для працівників. Понад половину жителів — це працездатне населення. Більшість із них — діти працівників комбінату.

— Дітей багато родиться, бо світло часто виключають, — гукають із бухгалтерії двоє жінок і сміються.

Селищна рада в одному приміщенні з фельдшерським пунктом. Аптека одна. Близько 15.00 її двері зачинені. Щоб зв'язатися з аптекарем, потрібно натиснути на кнопку біля дверей та голосно сказати, що потрібно.

У центрі Десни три невеликі продуктові магазини. Сільська церква розташована на околиці в одноповерховій старій будівлі. Напроти зводять нову.

×