Ексклюзиви
Пʼятниця, 14 вересня 2007 07:08

На сільських кладовищах ставлять низенькі бетонні огорожі за 200 гривень

117 огорож украли з кладовищ області цього року. Найбільше — в селі Радівка Калинівського району. У травні двоє хлопців із райцентру та троє з Вінниці винесли за ніч 20 алюмінієвих парканів загальною вагою 400 кг. Здали їх на брухт по 7 грн/кг. Крадіїв затримали наступного дня, коли вони приїхали за другою партією.

— На двох кладовищах у селі залишилося шість огорож з алюмінію, — розповідає сільський голова Радівки 42-річний Валерій Пачевський. — Радив забрати ті заборчики, але люди не хочуть забирати нічого з кладовища. Кажуть, нехай Бог карає зловмисників.

Зняти огорожі з могил закликає і голова села Струтинка Липовецького району 44-річний Михайло Микулин. Наприкінці липня там викрали парканчики з двох могил.

— Краще зняти оградку, як на ній потім нажитися мають, — вважає 55-річна жителька села Ліда Ареб"якіна.

Більшість селян прислухалися до поради сільського голови. Деякі замінили алюмінієвий парканчик на бетонний чи залізний.

— Залізну огорожу треба фарбувати щороку, — пояснює майстер із виготовлення огорож 46-річний Анатолій Остапчук.— Зате вона довговічна.

За 1 кв. м кованого заліза треба заплатити 300 грн. У середньому така огорожа заввишки 1 м обійдеться в 1,3 тис. грн.

Вінницький підприємець і майстер із виготовлення пам"ятників 39-річний Віктор Мельник торгує бетонними огорожами. Каже, останнім часом залізних парканчиків замовляють мало, а бетонні беруть для сільських кладовищ.

— Виробники дають покупцям 10 років гарантії на бетонні огорожі, — хвалить товар Віктор Мельник. — Заборчики ці стандартні. Висотою 50 сантиметрів, у довжину — два метри. Одна панелька коштує 50 гривень, а всього їх треба чотири.

Упаковку підприємець не розпечатує. Показує клієнтам фото огорожі на комп"ютері. Усі панельки білого кольору. Різняться тільки візерунками. На деяких поверхня зроблена під камінну кладку, на інших вибиті квіти.

Огорожу клієнти встановлюють на кладовищі самі. По кутах закопують у землю бетонні стовпчики. Секції до них чіпляють за металеві кріплення.

На вінницьких кладовищах бетонні ставити забороняють. Кажуть, вони швидко руйнуються, і ніхто їх не хоче прибирати.

— Тепер модно ставити пам"ятники з лабрадориту. Унизу кладеться на могилу плита, а зверху — стела з фотографією, — розказує Віктор Мельник. — Лабрадарит чорний, але гарно переливається на сонці. Це дуже міцний камінь, не кришиться з часом.

Найдорожчий пам"ятник Мельник робив три роки тому для циганського барона. Його поховали на кладовищі в селі Лука Мелешківська під Вінницею.

— Це була фігура людини, витесана болгаркою, — ділиться чоловік. — Золотом викарбовував ім"я та роки життя. Сам постамент і платформа внизу були з лабрадориту. За пам"ятник тоді дали 14 тисяч гривень.

Звичайний пам"ятник із мармурової крихти у вінницьких майстрів коштує 640 грн. Хрест та надгробок із бетону обійдеться у 850 грн. Такий самий із лабрадориту — в 3 тис. грн.

Зараз ви читаєте новину «На сільських кладовищах ставлять низенькі бетонні огорожі за 200 гривень». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1575
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода