6 грудня о 17.20 до клубу села Лука-Мелешківська Вінницького району сходяться люди. Безкоштовний концерт дає духовий оркестр УМВС області.
— Оце віє! — в хол заходить 54-річна Тетяна Булана, з пальта обтрушує сніг. Прийшла з 13-річним онуком Богданом. Ідуть до зали на півтисячі місць, там уже є десяток людей.
— О, Валентина Іванівна, ви вже тут. Прямо після школи прийшли? Додому у вечірнє плаття не заходили перевдягатися? — каже Булана до 52-річної Валентини Репяги.
— Да, по-робочому, — відповідає та.
— Ну, і я сьогодні без пісцової шуби, — сміється Тетяна Булана. — Бо її в мене нема. Може, колись в лотерею виграю.
Зал пофарбований у світло-зелений. По стінах розвішані фотографії з концертів. Сцену прикрасили штучними квітами. Сходяться ще 12 глядачів. Ніхто не роздягається. Приміщення не встигли прогріти. Усередині +12°С.
За 10 хв. починається концерт. Четверо співаків виконують українські народні та естрадні пісні.
— Давайте трошки потанцюємо, — вокалістка Ольга Плакедюк у легкій бордовій сукні починає співати "Била мене мати" у сучасній обробці. Ніхто з присутніх танцювати не підводиться.
— У наших людей політика така — краще сидіти в теплій кімнаті перед широким екраном телевізора, ніж у холодному залі, — зітхає директор будинку культури 25-річний Дмитро Клівинський. — Мені стидно за наших жителів і за керівництво села, яке тоже не з'явилося. У них свої важливіші справи.
Розповідає, що про можливість організувати концерт у селі дізнався від колеги із села Сосонка.
— Віктор мені каже, хочеш, і до вас приїдуть. Керівник оркестру мій знайомий, — розповідає. — Люди приїхали, а ми не зібралися толком. Ніхто й квіточки не приніс. Підрахував, нас стільки ж, як тих міліціонерів, що грають. Рівно по 22 людини. Виходить, ми один на один із міліцією.
— Аби нас було більше, може, й затанцювали б для сугрєву. Або коньячку по п'ятдесять випили, — шепоче жінка у чорній куртці.
За 1,5 год. концерт завершується. Глядачі розходяться, кілька жінок залишаються. Зсувають у холі столи, накривають їх скатертинами. Для музикантів приготували вечерю. Зварили картоплю з підливою, зробили канапки з ковбасою, підігріли чай та каву.
— Та в цьому залі ще не холодно, — барабанщик оркестру 52-річний Володимир Сироєжко підкурює на вулиці сигарету. — Бувало й хуже. Коли зовсім не отоплювався зал. Ми відкривали двері на вулицю, щоб було тепліше в клубі. Рома, де це ми відкривали? А, в Сосонці. Кожного тижня у якесь село їдемо з концертом. Публіка всігда довольна.
Через сильний вітер зникає електрика.
— Конєц свєта настав, — сміються музиканти, що розбирають апаратуру в залі. — Добре, що на середині концерту не виключили. А зібрати можна і підсвічуючи фонариком.
Світло вмикають за 15 хв.
— Давайте, бабуся, я вас навчу в більярд грати, — Тетяну Булану онук тягне до більярдного столу у холі. — Оце беріть кій, і по шарам пуляйте.
Жінка цілить по кулях, тицяючи навмання однією рукою. Забити в лузу не виходить з кількох спроб.
— Ой, відчепися, — відмахується. — Пішли, ще 20 хвилин до дому плентатися.
Після 20 грудня міліцейський оркестр гратиме у селі Якушинці Вінницького району.
Семеро людей купили квитки в кіно
Востаннє в селі Лука-Мелешківська давали концерт у жовтні. Звітували місцеві чоловічий та жіночий співочі колективи.
— За два роки до нас більше ніхто не приїжджав, — каже Дмитро Клівинський, директор будинку культури. — Міліцейський оркестр, це перший концерт, відколи я працюю. На 8 Березня, Новий рік, Івана Купала, розважаємо селян своїми силами. Бувало, що сходилися багато людей. Усі місця в залі були зайняті. Інколи до нас привозять кіно в 3Д-форматі. На нього не хочуть іти. Рік тому, як приїжджали перший раз, 70 людей купили білети. А 6 грудня на "Мадагаскар-3" та "Люди в чорному-2"семеро. Бо крутять ті фільми, які давним-давно в кінотеатрах пройшли. У нас село не глухе, можуть люди в місто поїхати. Інтернет мають.
Квиток на кіно в 3Д в Луці-Мелешківській коштує від 10 до 20 грн.
Коментарі