36-річний Олег із селища Томашпіль цього року з дружиною їздив відпочивати на нудистський пляж до Алушти.
— Ми з жінкою 10 років разом, якраз літом річниця була. Чуства вже давно поугасли, всьо время в роботі. Маємо двох дітей. Ніякого свадєбного путішествія в нас і в помині не було. Вирішили якось нетрадиційно відпочити, — розповідає чоловік. — Разом ніколи не відпочивали культурно, ну не щитаючи що там на річку їздили чи на ставок. Ще на шашлики виходимо. Рішили поїхати на нудистський пляж. Це була жінчина ідея, вона ще до свадьби хтіла, але ми не могли наважитись. Як представимо, що тре голими ходити, сміх розбирає.
Олег знайшов в інтернеті інформацію, що найбільше нудистських пляжів біля міст Ялта і Алушта.
— Родичам не казали. Дуже боялися, щоб ніхто не взнав, то поїхали свою машиною. Місця шукали по форумах в інтернеті. Найспокійнішим і малолюдним виявилася бухта Сатера, за 18 кілометрів від Алушти в бік Судака.
Подружжя прихопило намета. Розташувалися на березі моря.
— Перше, що ми побачили на тому пляжі, — купа старих людей, найбільше тіток, — каже Олег. — Чесно, мені стало стидно йти туди. Картина не дуже приємна, з півгодини думав, як роздінуся. А Наташка вобщє в істєріку впала, стала тягнути мене звідти. Стояли ми так з годину, а тоді таки наважились роздітись, жінка скинула тільки верх купальника, а я обмотався її пареом. Прийшли. Я влігся на живіт, бо ж стидно, а встати боюся, так цілий день і пролежав. До вечора на пляжі нікого нема, можна спокійно скупатися, зручно ставити палатку, там ніхто не ганяє. Але нашої психіки вистачило тільки на два дні. Я спалив спину, зато жінка загоріла без полосок і стала така гарна якась, в неї аж вогник в очах появився.
— Приїхали з отпуска, і людям розказати стидно, і дітям нема що показати, — сміється 37-річна Наталія. — Нудистський відпочинок — це встряска для тих, хто давно разом. Зато зараз коли чоловік іде на роботу, завжди цілує і каже, що я найкраща в нього.
На триденний відпочинок із дорогою родина витратила 1,2 тис. грн.
— Більша частина цих грошей пішла на бензин, решта на харчі, але родичам досі не зізнаємося, що їздили загоряти голишом, бо для нашого маленького городка це позор.
2 
1
Коментарі