Цього року у Вінниці облаштували пляж Гонти. Витратили 196 тис. грн. Прибережну смугу засипали піском та укріпили берег. На території є дитячі гойдалки, нові лави, сміттєві баки, туалет, магазин.
У неділю 1 липня на пляжі відпочивають дві сотні вінничан. Більшість сидять на підстилках, які принесли із собою, хоча можна взяти лежак за 2 грн. Парасолю від сонця дають за гривню.
— Я лучше дитині морожено куплю, чим ту пластмасову лежанку брати, — каже 27-річна Валентина Нестерук. Засмагає з двома дітьми. — Ми рядом живем, то нам вигодно сюди ходити. До ремонту загоряла в себе на городі, але ж малим скучно, їм води треба.
Поглядає на 6-річну доньку. Вона хлюпається у воді з іншими дітьми. За кілька хвилин підбігає до матері, та хапається за пластикову пляшку з мінералкою.
— Беру з собою три півторашки води, щоб малих відтерти після річки. Через цю жару вода зєльоная, — Валентина ретельно поливає доньку із пляшки, витирає білим рушником і показує, що на ньому залишається бруд. — Хто плаває на середину річки, там нормально можна покупатися, а ми, як лягушата, коло берега всі зелені.
Уздовж пляжу ходять четверо студентів-волонтерів. Їх видно по жовтих кепках із написом "Вінниця". Стежать, щоб відпочивальники не пили спиртного, розганяють бродячих собак.
— Якщо бачимо, що відвідувачі вживають алкоголь, попереджаємо. Як продовжують і далі пити — маємо визивати міліцію. Але до цього не доходить. Хто хоче випити, йдуть відпочивати в кущі, — говорить Ліна Лиса, 17 років. Показує на дикий пляж за деревами. Звідти пахне шашликами.
У більшості компаній на покривалах лежать пластикові пляшки з пивом. Їх приносять із собою. На пляжному кіоску оголошення: "Пива нема". Пропонують лише воду та морозиво, найдешевше по 3,5 грн.
— Дорого, канєшнно, але в трусах до магазину у місто не підеш, а одягатися лєнь, — відходить від ятки 30-річний Володимир Хом'юк. Купив 10 пачок морозива. — На пляжі проводжу всю відпустку, загоряю не хуже як на морі, а главне, що цей загар не скачується, як морський. За місяць потратив тут 500 гривень. Із собою щодня маю пляшку пива, кілька бутербродів, а на пляжі купую морозиво й воду. Беру ще й товариша із сином, щоб не скучно.
За кілька хвилин відпочивальники дивляться в бік входу на пляж. Там з'являється засмаглий чоловік із довгою борідкою.
— Араміс прийшов! — вигукує 24-річний Андрій Білоус. Решта повертають голови до чоловіка, той роздягається біля лави. Лишається у чорних лакованих стрінгах із секс-шопу.
— Фу-у-у! Старий хрич, дітей би повстидався! — кричить повногруда білявка у жовтому купальнику.
— Лерочка, моя детская психика этого не выдержит! Давай вообще уйдем в другую сторону, — пропонує подрузі худорлява чорнявка з книжкою в руках і кривиться. — Позавчера оно совсем разделось. Нагнулось раком и так полчаса принимало солнечные ванны. Я не хочу вместо солнца смотреть на попу.
— Дівчатка, перестаньте, 90 процентів людей мічтають попасти на нудистський пляж, — заспокоює їх чоловік у стрінґах. Називається Володимиром Іллічем.
1 
1
Коментарі