Губернатор Микола Джига наказав забезпечити автобусами всі села області. Транспорту немає в 23 із них.
— До 1990-х до всіх сіл були маршрути. Тоді державні АТП приватизували. Автобусні рейси можна відновити тільки методом кнута і пряника, — каже начальник обласного управління транспорту 53-річний Анатолій Вакар. — Із Вінницьких Хуторів, де я живу, раніше ходили пішки у Вінницю, і нічого. Я теж не завжди машиною їздив. До 1986 року добирався пішки додому, коли вчився в технікумі у Ладижині. Приїжджав о третій ночі на станцію і пиляв пішки 6 кілометрів до свого села Трибусівка Піщанського району.
Рішення губернатора забезпечити всі села автобусами — це популізм, чи його реально виконати?
— Торік відновили рейси у 32 населених пунктах. На кожному прийомі в Джиги та його заступників люди скаржаться, що нічим добиратися. Кожен перевізник має рентабельний маршрут, і кожного навантажимо збитковим. Хто не захоче, в того заберемо ліцензію. Автобусів у перевізників достатньо, головне — правильно їх направити.
Чи можуть селяни добитися, щоб до них їздив бус?
— Два тижні тому з Хмільника пустили автобус у село Рибчинці Хмільницького району. Туди транспорт не ходив 20 років через погану дорогу, тепер їде раз у тиждень. Місцеві звернулись до депутата обласної ради по їхньому округу Василя Федоришина. Він поміг і дорогу до села прокласти, і рейс пустити. Раніше люди йшли до траси пішки 3 кілометри. У селі Голодьки цього ж району теж з'явився автобус. Рейс Погребище — Вінниця відтепер двічі на день підвозить пасажирів із сіл Сопин та Мончин. Хоча важко всім догодити. Хтось не встигає корову видоїти і на базар попасти на сім годин, другий на роботу запізнюється на вісім. У селі Плисків Погребищенського району автобус зняли. Місцеві просили ранній рейс, але не було пасажирів. Зараз переглядаєм дороги до населених пунктів. У першу чергу будем запускати рейси там, де шляхи не потребують капітального ремонту.
У Козятинському районі шофери порушували графік, автобуси запізнювалися на годину. Як вирішили проблему?
— Із тими перевізниками розірвали договір. Поставили на маршрут інших. Після смерті керівника АТП його очолила дружина, яка нічого не тямила в цій роботі. Усе підприємство звела на дно. В автобусі Вінниця — Ямпіль пасажирка взяла квиток до Комаргорода. Водій поїхав іншою дорогою, щоб скоротити шлях на 5 кілометрів, висадив її з дитиною серед траси. Ті 10 кілометрів добиралися пішки. Водія звільнили, а перевізнику наступного дня не дозволили виходити на маршрут.
До населених пунктів, які розташовані за 50 кілометрів від Вінниці, автобуси курсують понад 10 разів щодня. Там хороші дороги й великий пасажиропотік. Де найгірше автобусне сполучення?
— У Чечельницькому, Піщанському, Оратівському районах. Їх важко порівняти з мобільними Калинівським, Немирівським, де з райцентрів до всіх сіл ходять буси. Практично 70 відсотків людей їздять у Вінницю на роботу, особливо із навколишніх населених пунктів.
5 
1
Коментарі