З однією ниркою Віра Ананко лишилася сім років тому. Вона бухгалтер за фахом, живе у місті Валки Харківської області.
— У мене 2004-го виявили пухлину. Сказали, що вона велика, жити з нею не можна. Вирізали ліву нирку, — розповідає 61-річна Віра Ананко. Невелика сухенька жінка на лікарняному ліжку в тигровому халаті. Окуляри в золотавій оправі. Сиве волосся зачесане назад. — Я сім років вела повноцінне життя й ні на що не жалілася. А це от почало боліти знов.
— До нас Віра Опанасівна поступила 16 серпня на "швидкій" у дуже поганому стані. З нирковою кровотечею, — каже 53-річна Ніна Адоньєва, професор-нефролог Харківського обласного центру урології та нефрології ім. Шаповалова. — Вона їхала зі свого села до Харкова. А коли пішла в туалет, побачила в сечі кров. Рідні викликали "швидку" й доправили до нас.
Один день пішов на те, щоб зупинити кровотечу.
— Потім почали вирішувати, що робити далі, — продовжує Ніна Адоньєва. — Була дуже велика загроза, що ту єдину нирку ми втратимо. Всередині її добре не обробимо й навряд чи видалимо пухлину. Лишати людину зовсім без нирок, значить, тричі на тиждень вона по 6-7 годин має лежати на гемодіалізі — апараті штучної нирки, який чистить кров. Це — прив'язане до ліжка життя. Жінка із села, як вона їздитиме? У неї четверо синів, онуки, корови, господарство. Вона й так запустила до краю своє здоров'я. Директор зібрав нас і каже: будемо рятувати.
— Ми знали, що такі операції проводять у Штатах, Австрії, Нідерландах. Усього їх зробили 30 за 15 років. А ми чим гірші? Трансплантологи в нас є досвідчені — нирки пересаджуємо й інших учимо. Урологи надійні, апаратура хороша. Треба братися, — говорить 56-річний Володимир Лісовий, директор центру урології. — Операція тривала 7,5 години. Спершу видалили нирку як для подальшої трансплантації. Тобто, щоб були цілі судини, аби повернути цей орган назад. Потім помили нирку в спеціальному розчині, охолодили. На спеціальному столику вирізали велику злоякісну пухлину, яка і всередину розрослася. Тут підключилися онкологи. Потім цю нирку склали, зшили та пересадили на іншу сторону — в лівий бік. При трансплантації така технологія — треба на протилежний бік пересаджувати.
— І все вийшло. У нас були сльози, коли прямо на операційному столі нирка запрацювала — почала виділяти сечу, — усміхається Ніна Адоньєва.
Два тижні лікарі не говорили про свій експеримент. Чекали на результати.
— Тепер — це наша гордість. Нас вітали колеги з Італії та Німеччини, — додає Володимир Лісовий.
Операція для Віри Ананко була безкоштовною. Віце-губернатор із соціальних питань Ігор Шурма, 54 роки, обіцяє компенсувати з обласного бюджету витрати на реабілітацію.
— Звичайно, Вірі Опанасівні треба берегтися. Але в Європі після таких операцій довго живуть, — каже уролог Дмитро Щукін, 51 рік.
3 
1
Коментарі