О 23.30 у понеділок, 5 березня, у 30-річної Віри Омельчук з'явилася на світ дочка. Це сталося в обласному перинатальному центрі в Тернополі. Жінка від народження не має рук, одна нога коротша за другу. Її дочка виявилася здоровою, жодних відхилень лікарі не знайшли.
— Як її носила, ні про які патології не думала, — розповідає породілля. — Хай би хто що казав — нікого не слухала. Усю вагітність мала сильний токсикоз. Але таблєток не пила, шоб дитині не зашкодити. Гемоглобін у мене весь час низький був. Мусила останні два тижні на підтримці у лікарні лежати. Доктора зразу сказали, що треба кесарити. Наркоз добре перенесла. Як проснулася — побачила біля себе маму. І дитинку одразу принесли. Я на неї глянула й тільки усміхнулася: таке маленьке.
Дівчинка народилася завважки 3,3 кг, на зріст 51 см.
Віра живе з батьками та чоловіком у селі Залісці Шумського району Тернопільщини. Це за 120 км від обласного центру. Торік 23 жовтня вийшла заміж за свого сусіда 23-річного Петра Омельчука.
— Ми з ним знайомі з дитинства, через хату жили. І він, і я — з багатодітних сімей. У нашій п'ятеро дітей, — продовжує Віра. — У Петра тато помер, іще як він малим був. Тому зразу після школи почав на заробітки їздити, щоб рідним помагати. Я спочатку не знала, що йому подобаюся. Як запропонував вийти заміж, погодилася. Він і тепер на будівництві в Києві працює. На кілька днів відпросився, щоб мене з роддому забрати. У суботу, 10 березня, приїхав, а 14-го — назад. На дитину багато грошей треба. Всьо дороге. Документи ще потрібно оформити, щоб допомогу від держави дали.
— Коли дізналася про вагітність, дуже зраділа. Мріяли з Петром про дочку. Мені дитинка часто снилася. Але вві сні не бачила — хлопчик то чи дівчинка. Аж як на п'ятому місяці була, на телевізорі (УЗД. — "ГПУ") у райлікарні показало, що дочка. Імен ми з чоловіком передумали багато. А потім він каже: хай буде Евеліна. Я згодилася. Хоч по-церковному такого імені нема. То похрестимо Євою. Хрестини призначили на другий день Великодніх свят.
Батьки Віри — пенсіонери. Обоє все життя пропрацювали на колгоспній фермі. Мати Антоніна Степанівна, 63 роки, була дояркою. Батько 66-річний Петро Сидорович — різноробом. Тримають птицю, порося, корову й коня.
— У нас і машина своя є, "таврія". Її Михайло Цимбалюк подарував, як губернатором був, — говорить Віра. — Але Петро ще їздити не вміє. То з роддому нас забирав швагро своїм вишневим "опелем".
Запитуємо, як дає раду дитині.
— Ногами, як руками, собі помагаю. Пеленаю, кладу малу біля себе. Ногами прасую, мобільник тримаю, коли говорю, макіяж роблю. До мене півсела раніше на макіяж ходило. Мама на мене спокійно малу лишає. Кладу дочку біля себе на подушку і кормлю груддю. А так вона на ліжечку спить. Спокійна, слава Богу. Посеред ночі нас не сильно будить. Добре, що молоко в мене є. А зі стіркою важко. Вода у хаті є, а машинки не маємо. То мама все вручну пере. Вона мені багато помагає. І вночі, як треба, встає. І купає малу теж мама. А мій тато навіть на руки боїться взяти, бо ж таке ще маленьке.
— Колискових ще не встигла якихось вивчити, — говорить породілля. — Але вдома весь час музичний канал включений. То мала під музику спить. Більше схожа на чоловіка. І носик такий, як у Петра, і губки. Чоловік скільки був удома, весь час її на руках носив. Перевдягати помагав. Привіз нам велику іграшку — коричневого ведмедя. Я раніше вишивати дуже любила. Кілька десятків рушників і серветок ногами вишила і роздарила. Зараз до вишиття не тягне. Та й часу нема.
— Дитинка, судячи з ваги і росту, народилася здорова. Якщо від матері їй не передалися патології, значить, гени тата виявилися сильніші, — розповідає запорізький акушер-гінеколог Олександр Василевський, 42 роки. — На здоров'я породіллі вагітність і пологи не вплинуть. Стан може погіршитися від вікових змін і вроджених патологій.
— Закон не передбачає збільшення соціальної допомоги на дитину через інвалідність матері. Для всіх сума однакова, — коментує 43-річний Вадим Боярський, начальник управління праці та соціального захисту населення Шумської райдержадміністрації. — Вірі Омельчук потрібно оформити документи — виробити свідоцтво про народження та принести довідку із сільради. Їй призначать допомогу при народженні першої дитини — 26 тисяч 790 гривень. Їх виплачують протягом двох років. Спершу видають 8930 гривень, а далі щомісяця по 744 гривні 17 копійок.
Коментарі
5