"Здачі можна дати по морді, в автобусі дають решту"

"Говорімо правильно і красиво", — такі наліпки у львівських маршрутках є вже років зо п'ять. В одній колонці вказані мовні помилки пасажирів, а поряд — як треба казати.

— Коли виправляю помилку — от замість "приступити до обговорення" треба "розпочати обговорення", — чую: "Яка різниця, все одно всі зрозуміли", — каже ініціаторка такого мовного лікнепу — викладач "Львівської політехніки" мовознавець Ірина Фаріон, 48 років. Вона є депутатом Львівської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання "Свобода". — У нас зміщені пріоритети. Людина дбає тільки про те, як вона одягається. Але забуває — щороку треба пройти огляд у лікаря, перевірити зуби. Так само забуває про чистоту своєї мови. А бажання красиво говорити має бути таке ж природне, як жити в красивому будинку.

Як можна заохотити людину вчитися правильно говорити?

— Щоб у людини не породжувався страх перед нормою, треба подавати її грайливо й весело. Тому наліпки, які ми поширювали у транспорті про культуру мовлення, мали бути веселі. Треба пояснити, що здачі можна дати по морді, а в автобусі дають решту. Заднім проходом із нього не виходять, бо задній прохід досліджують у проктолога, а вийти можна тільки через задні двері. Часто можна почути: "Пішли на каву". То ви вже пішли, чи хочете піти? Треба говорити "ходімо". А що таке "давай бери"? То давай чи бери? Або зупиняє бабця маршрутку і питає: "А в Зимній Воді встає?". Водій відповідає: "Не завжди...". Усі сміються. І кожен задумається: "А може, я щось таке ляпаю?".

Що треба робити, щоб тримати своє мовлення "у формі"?

— Надійний спосіб — читання художньої літератури. Прочитали абзац — станьте перед дзеркалом, перекажіть. Не зможете. І це нормально. Треба докласти зусиль. Прочитайте вдруге і знов переказуйте. За п'ятим разом вийде.

Ведіть словнички слів-перлів і несподіваних зв'язків між словами. Ліна Костенко: "Самі на себе дивляться ліси, розгублені од власної краси". Що вона такого сказала? А як гарно. Або Олена Теліга: "В сотах мозку золотом прозорим мед думок розтоплених лежить". Уявляєте? Це треба виписувати, таким треба наснажуватися. Ніколи не забуду метафору в романі Василя Рубана: "Помирав уражений проліском сніг". Ошаліти можна! Коли ти читаєш такий текст і розумієш, які несамовиті спроможності в собі має мова, ти теж захочеш так красиво говорити.

Якщо у вас поганий настрій, візьміть і прочитайте рядок поезії — але не графоманства — відчуєте, як почистили себе внутрішньо. От приходите додому й говорите — поганий день. А Ліна Костенко сказала б: "Як сірничок, припалений від сонця, день спалахнув, обвуглився, погас". Вимовте так, і вас обов'язково попросять: "Як-як ти сказав? Ану ще раз".

Треба "красти" слова із словників. Українська мова — одна з найпотужніших у світі за кількістю синонімів. До слова "говорити" є перелік синонімів на двох сторінках. Чому ми цього не використовуємо?

Ви стежили за мовою депутатів Львівської обласної ради й навіть кожному на картку виписували, що він говорить неправильно.

— Почалося з того, що перед початком кожної сесії мені давали кілька хвилин для лекції з культури мовлення. Виправляла всі помилки депутатів — фонетичні, лексичні, граматичні, синтаксичні. "Мажоритарник", а не "мажоритарщик". Не 5 "гривнів", а 5 "гривень". А що таке "зроблено мною"? Якщо ти предмет, то тобою зроблено. Ручкою може бути підписано, а — ти "зробив". Якось один депутат під час виступу сказав "скважина". Голова обласної ради не витримав: "Та яка "скважина"?! Фаріон в залі сидить! Свердловина!". П'ять років виписувала кожному депутатові його помилки. Видала після цього книжку "Мовна норма: знищення, пошук, віднова". Більше в це не бавлюся. Виправляю тільки свого коханого, свою дитину і своїх студентів. Решта — ліпіть себе самі. Нехай кожного глупота буде на поверхні. Я що, асенізаторна машина?

×