— Якось їхав і дрова закінчилися. Поряд дерев не було. То нарвав амброзії, заправив бак, розпалив і поїхав, — розповідає 24-річний Олександр Шишов із селища Новопсков Луганської області. Обладнав ЗАЗ-989М деревним газогенератором.
— Із батьком знайшли в інтернеті креслення установки, — продовжує Олександр Шишов. — Виготовили її. Використали труби, старі вогнегасники, контейнер із-під пропану і старий бойлер.
— Перші результати нас не задовольнили, — говорить 48-річний Євген Шишов, батько Олександра. — Тиждень удосконалювали, багато тестували.
Чоловік показує установку.
— Найбільший резервуар — джерело газогенерації, ліворуч — фільтр грубого очищення. Тут осідає сажа й конденсат. Праворуч — фільтр тонкого очищення. Газ охолоджується і подається до двигуна внутрішнього згоряння.
Установку заправляє дровами.
— Розхід — три-чотири відра на 100 кілометрів, залежно від швидкості, — каже Олександр. — На асфальті розганяли автомобіль до 70 кілометрів на годину, але це не межа. Проїхали 4,5 тисячі кілометрів.
— Найкраще паливо — деревне вугілля, — додає Олександр Шишов. — На ньому "Запорожець" їде, як і на бензині. Кам'яне не годиться, з нього не виробиш необхідного газу. Гарно їде на дубових дровах, надовго вистачає. Можна заправляти пластиковими пляшками, сосновими шишками, вербою, акацією, сухими бур'янами. Правда, на них фільтри забиваються швидше. Якщо заглушив двигун — протягом 15 хвилин можна завести знову. Якщо довше, то доведеться розпалювати заново.
Олександр і Євген Шишови — фермери. Подібними установками планують обладнати сільськогосподарську техніку.
5 
35413
Коментарі