Головного героя в історичному бойовику "Захар Беркут" за повістю Івана Франка зіграв американський актор 60-річний Роберт Патрік. Відомий за роллю робота-вбивці Т-1000 у фантастичному фільмі "Термінатор 2: Судний день".
Дія стрічки відбувається 1241 року. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на шляху. Невелика громада карпатських мисливців із села Тухля під керівництвом старійшини Захара Беркута готується зупинити ворога. Але Бурунда знаходить зрадника серед місцевих. Йому відкриває таємний прохід у горах, за сюжетом.
У прокаті "Захар Беркут" іде з 10 жовтня.
Режисери — Ахтем Сеїтаблаєв та американець Джон Вінн.
— Співпраця з американськими партнерами — це шанс розповісти світу неймовірну героїчну історію Франка. Показати красу українських Карпат. Дати можливість більше дізнатися про нашу історію, традиції, культуру, побут. Почути українську музику, — говорить Ахтем Сеїтаблаєв, 46 років. — У сценарії ми зберегли основні посили, закладені класиком: ідеї громадянського суспільства, єднання, самовідданості та чесності.
Драматургія й філософія повісті Франка не втратили актуальності й сьогодні. Це має бути прикладом для нашого покоління. Наші предки не здалися, а завдяки єдності й підтримці одне одного перемогли. Відстоюймо те, що любимо.
Стрічку знімали англійською мовою. Дублювали українською для вітчизняного прокату.
— "Захар Беркут" — це як комп'ютерна гра. Тільки ти не можеш взяти участь, а просто дивишся, — говорить кінокритик Олександр Гусєв, 40 років, після київської прем'єри. — Це один із найнудніших фільмів, що я бачив у своєму житті. Не так часто бувають картини з настільки млявою дією.
У Франка був емоційний посил і пошук національної ідентичності, унікальності. Тут ніякої немає — лише пошук універсальності. Спроба звернутися до міжнародної аудиторії шанувальників екзотичного псевдоісторичного фентезі. Але при цьому ні крихти оригінальності.
7 жовтня відбулася прем'єра фільму у Львові.
З кінозалу "Мультиплекс" у торговельно-розважальному комплексі "Спартак" виходить 33-річна Аліна Соєнко. Викидає у смітник пусті пляшки з-під напоїв і поп-корну. Виймає телефон.
— Алло, я тільки із прем'єри "Захара Беркута", — каже в слухавку. — Ну як тобі сказати, можеш не йти і не тратити гроші. Мені постійно замість Захара Беркута ввижався жидкий термінатор із другої частини — ну пам'ятаєш, Роберт Патрік його грав. А коли в кінці Захар Беркут почав мечами махати — весь зал заржав. Напевно, вони теж пригадали сцену, де у Термінатора замість рук ножі були.
За нею виходить компанія — двоє дівчат і троє хлопців. Обговорюють кіно.
— Я пам'ятаю, торік шукали азіатів для зйомок цього кіна в Карпатах. У нас один знайомий китаєць хотів поїхати, але йому відбій дали. Розумію тепер, чому — позакривали шоломами обличчя монголів, щоб характерних героїв не шукати, — каже один із хлопців.
— Зауваж, жодної головної ролі в українських акторів не було, — додає дівчина. — Найгірше зіграла ірландка Еллісон Дуд, що була Радою Беркут. Жінка у ХІІІ столітті, мати двох дітей, від роботи й нужди мала виглядати як бабуся, а у фільмі була така собі бізнес-вумен. Ніби щойно з-під ножа пластичного хірурга і салону краси. Щоки, губи й груди накачені силіконом, зуби білі — вставні. На що режисер дивився?
Бюджет "Захара Беркута" становить 113 млн грн.
9 
35413
Коментарі