10 лютого Ворошиловський райсуд Донецька оголосив вирок 49-річному Антону Ігольникову. Торік у бійці він убив 43-річного Геннадія Сливнова, двоюрідного брата голови Національного банку України Сергія Арбузова. Отримав довічне ув'язнення.
— Жизнь человека — это самое главное, и, что ни говори, я — причина смерти, — каже Антон Ігольников. Стоїть у клітці для підсудних. Говорить тихо, розгойдується. У правій руці тремтить лист із промовою. У нього не заглядає. Правицею тримається за ґрати, рука побіліла від напруги. — Я раскаиваюсь в том, что убил, но люди в жеке стали косвенной причиной — они создали условия.
Антон Ігольников працював комерційний директором підприємства "Укрвуглебуд". Із дружиною-домогосподаркою і донькою жили у квартирі на останньому поверсі будинку №23 на бульв. Пушкіна. 15 липня торік на горищі дому прорвало трубу. За вихідні їхнє помешкання затопило. У понеділок, 18 липня, господар прийшов до жеку №3, хотів отримати акт про збитки. Він необхідний для страхової компанії. Почав лаятися з диспетчером 60-річною Людмилою Удовиченко. Махав трубкою від пилососу.
Геннадій Сливнов працював водієм. Того ранку стояв під жеком, почув крики. Зайшов усередину, забрав в Антона Ігольникова трубку від пилососа. Той розлютився і вдарив Геннадія канцелярським ножем. Влучив у серце.
— Такие случаи иногда происходят, но следствие и суд относятся к ним по-разному. Я сразу почувствовал предвзятость, — каже Антон Ігольников. — Через день после убийства была пресс-конференция, на которой прозвучало однозначное заявление милицейского генерала. Никакого следствия не было, в обстоятельствах никто не разбирался. Даже из того, что звучало в суде, видно, что я никакой не злостный дебошир.
— Ишь, какой умный! — вигукує в залі суду Людмила Удовиченко.
— Желание отомстить — оно, может, по-человечески и нормальное. Но ведь органы следствия не в подчинении у потерпевшей семьи. В милиции шутили: "В следующий раз перед тем, как кого-то убить, спрашивай — не вип ли он родственник".
Вдова слухає мовчки, не обертається в бік підсудного. Дружина Антона Ігольникова низько нахилилася, прикрила обличчя долонями. Друг підсудного теж схилив голову на груди.
— Визнати винним у вбивстві особи, що виконувала свій громадянський обов'язок по припиненню хуліганських дій. Застосувати покарання у вигляді довічного позбавлення волі, — зачитує вирок 45-річна Ірина Бухтіярова, головуюча трійки суддів.
Найвищу міру покарання вимагав прокурор. Родичі загиблого просили 1 млн грн моральної компенсації. Суд зменшив до 500 тис.
— Це суворий вирок, — каже 58-річний Олександр Саркисов, адвокат Антона Ігольникова. — Син народного депутата Володимира Демишкана з приятелями катував чоловіка, потім до живого прив'язав батарею й кинув у річку. За це отримав п'ять років умовно, а подільники — п'ять і сім років колонії. Так наші суди карають "своїх". Коли ж злочин проти "своїх" — результат із точністю до навпаки. У справі були фальсифікації. Ігольникова звинуватили, що він бив по потилиці робітницю жеку трубкою від пилососа. Але ніяких тілесних ушкоджень у неї нема.
Ігольникови зібрали родині загиблого 100 тис. грн, але вдова відмовилася. Слідчі арештували дві квартири і дві машини, які належать родині. Старший син Антона Ігольникова живе окремо.
— Арештували все майно: моє, дітей, — говорить 48-річна Тетяна Ігольникова. — Сьогодні всі проти нас. Я постійно себе гризу, бо це я чоловіка накрутила. Того дня я була в жеку. Мені акта не дали, полаялися. Я поскаржилася чоловікові. Він 10 років не був у відпустці, позаторік намагався вбити себе чотирма ударами ножа в груди. Написав передсмертну записку, у реанімації відкачали. Сидів на антидепресантах.
Психіатрична та психологічна експертизи визнали Антона Ігольникова осудним.
7 
1
Коментарі
20