"За день у мою кімнату запускали 15 клієнтів"

 

"На кордоні між Ізраїлем та Єгиптом я була сексуальною рабинею", — каже 27-річна львів"янка Олена в одній зі столичних кав"ярень. Приходить вчасно. Вона в джинсах і трохи пожмаканій футболці. Замовляє собі каву без цукру. Дістає з сумочки цигарку, закурює. Просить не називати її прізвища та імені.

— Після закінчення школи не змогла вступити до університету, не вистачило грошей. Зустріла давню знайому, — складає перед собою худорляві руки. — Вона розповіла, що в Ізраїлі — великі заробітки та забезпечене майбутнє. Обіцяла допомогти з документами. Сказала, що спершу я митиму там посуд. А коли підучу мову, влаштуюся на кращу роботу. Щоб викупити себе з рабства, повіям потрібно на своє місце привести нових дівчат. А для когось це — спосіб заробити великі гроші.

Моя приятелька, удвох зі знайомим, зробила мені паспорт і позичила трохи грошей. Посадили на поїзд до Москви. Зі мною було ще п"ятеро дівчат. У Москві нас зустріли, відвели на квартиру, вручили туристичні путівки до Єгипту на сім днів.

В Єгипті поселили в місті Хургада в одному з готелів. Через три дні посадили в машину і кілька днів возили пустелею. Араби передавали нас із рук у руки, кілька разів ночували під відкритим небом. Із бедуїнами пішки йшли десятки кілометрів, аж поки не перетнули єгипетсько-ізраїльський кордон.

Коли зупинилися на ночівлю, один із провідників зґвалтував дівчину. Розселили нас у бараці. У тісній кімнаті було 15 дівчат, усі — на брудних матрацах. У ту ніч нас ґвалтували по 15–20 разів. Одна з дівчат не витримала і кинулася на охоронця. Її забрали, більше ми її не бачили. Кажуть, що її вбили.

Діти особливо в ціні, це дорога розвага для багатих педофілів

Нас поділили, оглянули як товар, позаглядали на зуби. Чоловік, який добре розмовляв російською, відібрав паспорти. Щоб не втекли, приставили до нас якогось Володимира. Потім мене і ще кількох забрали в бордель, куди приходять заможні люди. Пояснили, що нам повезло. Тим, хто залишається в бараку, гірше. Туди приходять бедуїни. Вони роками не миються, це — найбідніша верства населення. Дівчат купують за копійки, змінюють кожні півгодини. Багато дівчат пропали — за непослух чи спробу втечі.

За роботу не платили?

— Ні, лише годували. Приходить клієнт, оглядає оголених дівчат. Вибирає, платить у залежності від часу. Щоб залякати, показали фільм, як убивають дівчат, — довго мовчить. — Це було так страшно, там були і діти. Діти особливо в ціні, це дорога розвага для багатих педофілів. Їх можуть повністю купити у власність хазяїна. Тим, хто намагається оборонятися від побоїв, колють наркотики. За день у мою кімнату запускали понад 15 клієнтів. Унизу живота страшенно нило та боліло. Щоб полегшити біль, ми просили клієнта замовити випивку. Але й вона не допомагала.

Утекти намагалася?

— Бордель переносять із місця на місце, аби уникнути набігів поліції. Дівчат відвозять до клієнта під наглядом, потім так само забирають. Одна дівчина розказала мені, що постійний клієнт став знімати її на цілий день. Коли він вийшов з автомашини, вона втекла. Пішла в поліцію, там її депортували додому.

Я врятувалася через хворобу. Один із клієнтів побавився зі мною в холодній воді. Після цього  отримала запалення легень. Почала непритомніти. Якось зомліла. Останнє, що пам"ятаю, — як викинули з машини десь у рів. Прокинулася в лікарні. Після цього мене депортували в Україну.

×