— Обладнання, що визначає забруднення середовища від сміттєзвалища, на Львівщині немає. Усі заяви про перевищення норм вмісту речовин у повітрі, воді й овочах — безпідставні, — переконана кандидат хімічних наук 42-річна Лідія БОЙЧИШИН. Зустрічає в аудиторії Львівського університету імені Франка, де працює. Тут стоять парти 1980-х. За ширмою видно міні-лабораторію з мікроскопами. Розповідає про сміттєзвалище в селі Великі Грибовичі піді Львовом. Наприкінці травня там сталася пожежа, згодом — зсув. Загинули троє рятувальників і еколог.
— Спеціалісти нашого університету обстежують територію навколо смітника, — Лідія Михайлівна розкладає папери з цифрами. — Але на аналізи не виділяють грошей. Останні результати є з 2011–2012 років. Дослідження вели дві кафедри — аналітичної хімії й екологічної та інженерної геології та гідрогеології. Взяли від 21 до 34 проб води на різних глибинах, повітря, ґрунту біля смітника та в селі. Для мене показовими є дані про забруднення овочів. Виявили вміст токсичних компонентів у 21 пробі, кадмію — у 19 пробах, свинцю — у восьми, нікелю — в одній. Практично вся санітарно-захисна зона смітника засаджена городами.
Що найнебезпечніше у сміттєзвалищі?
— Те, що воно горить. У диму є наночастинки, на яких концентруються отруйні діоксини, метали. Вони розносяться по всьому району.
Усі стверджують, що небезпеки немає. Я запитую начальника департаменту екологічної безпеки області: якими приладами визначали метали, хлорвмісні речовини? Відповів, що вони не мають навіть паперу в принтері. Не те що приладів.
Ми теж не можемо оцінити рівень небезпеки. У нас на хімічному факультеті — прилади 1960—1980-х. Але є хоча б хроматограф, мікроскоп із мікроаналізатором, дифрактометр. Вони виявляють вміст металів та органічних сполук. Ще по одному хроматографу є в інституті судової експертизи та у ветеринарній академії. І все. Я зв'язалася з приватними лабораторіями. У них теж немає обладнання. Хроматограф російського виробництва коштує 300–400 тисяч гривень, приставки до нього обійдуться ще у 200 тисяч.
Перевіряльники кажуть, овочі з Грибовичів безпечні.
— Не вірю. Є іонометри, що показують вміст нітратів. Проте до них потрібно багато дорогих електродів. А яка метрологічна повірка приладів, яка похибка дослідження?
Онкологічний центр мав би дослідити, скільки людей до них звернулося з Грибовичів і сусідніх районів. Такий же облік мав би вести кардіоцентр. Плюс хтось має стежити, скільки в тому районі народжується психічно неповносправних дітей. Жодної статистики не ведеться. Ми просто не знаємо ситуацію.
Яку отруту виділяє сміття?
— Звичайне горіння відбувається при температурі 300‑350 градусів. В таких умовах отруйні сполуки не розпадаються, а виходять у повітря. Упаковка, лінолеум, іграшки, шкірзамінник, ізоляція на кабелях — це полівінілхлорид. Якщо температура горіння нижча 1200–1500 градусів, то ця сполука виділяє високотоксичні й канцерогенні речовини. Зокрема діоксини і газ фосген, яким у Першу світову війну труїли людей.
Нейлон, набивка диванів, килими, поролон містять азот. Внаслідок горіння утворюються ціаніди. А ми знаємо, що таке ціанистий калій. Будівельна піна для ізоляції дає задушливий дим жовтого кольору. Це сильний алерген.
А якщо смітник не горітиме?
— Доглянуте, добре законсервоване шарами глини звалище становить менше небезпеки. Але від органічного сміття виробляється метан. Якщо його не виводити, згоряє з виділенням чадного газу. А це отрута. Існує небезпека вибуху.
Як правильно закрити звалище?
— Ставити піролізний завод. У ньому непотріб спалюється при температурі 3000–4000 градусів. При такому горінні все згорає без залишків, шкідливі речовини не виділяються.
Сім'ям загиблих рятувальників виділять квартири
Львівська міська рада подарує житло родинам рятувальників, які загинули під час гасіння пожежі на Грибовицькому звалищі. Рідні 27-річного Богдана Юнка, 32-річного Андрія Вненкевича і 29-річного Юрія Рудого одержать по двокімнатній квартирі.
Департамент житлового господарства Львова вирішує, як виділити помешкання. Бо в обласному центрі сім'ї не прописані і не можуть стояти в черзі на отримання квартир. Також місто не має житлових резервних фондів, кажуть в управління ЖКХ.
– Ми спілкувалися з міським головою Жовкви Петром Вихопнем. Звідти двоє рятувальників. Наступного тижня у міській раді відбудеться зустріч із сім'ями загиблих. Важливо дізнатися, де саме вони хотіли б одержати квартири. Бо їм у них жити. Це може бути Львів чи інше місто. Жовква, наприклад, – каже заступник начальника управління житлового господарства 56-річна Галина Мазур.
Галина ДАШКЕВИЧ
2 
1
Коментарі