П'ятий день активісти громадських організацій ночують під будівельним майданчиком у столичному Десятинному провулку, 3-5. Слідкують, щоб на історичній вулиці не вели незаконне будівництво.
17 січня три десятки людей ідуть до воріт будмайданчика. Гупають у них кулаками. Один із чоловіків залазить на паркан і починає ламати його.
— Поверни собі місто! — з десяток активістів у масках виламують ворота, натовп рине всередину. Починають ганятися за робітниками по будмайданчику. Ті тікають у металеві вагончики. Крізь віконце видно, як спішно одягають оранжеві жилети.
Зранку тут працює кран і бурова установка. Шестеро будівельників у синіх куртках забивають палі. Близько 12.30 техніка зупиняється. Серед людей, які зайшли на територію, нардепи Анатолій Гриценко, Олесь Доній і Наталія Новак. Вішають плакат на огорожу "Ми проти будівництва, це наша громадянська позиція".
— Вони не виконують припис Управління з охорони культурної спадщини. Його видали 15 січня і він забороняє будь-які земельні роботи на цій ділянці. Ми вирішили особисто вручити припис, — перегортає купу листків активістка Марина Соловйова, 50 років. — Я подала до суду на забудовників. На цій ділянці можна проводити лише археологічні розкопки. З техніки дозволяється використовувати металошукач, а тут екскаватори й крани працюють.
Землю в оренду Українська православна церква Київського патріархату на Десятинному провулку отримала в 1990-х. Планує звести 7-поверхову будівлю. Торік археологи виявили тут залишки фундаменту палацу князя Володимира часів Київської Русі. Церковники обіцяють обладнати на першому поверсі музей, де можна буде побачити артефакти.
Вагончики робітників стоять ліворуч від 3-метрового котловану посеред будмайданчика. Праворуч — жовтий кран МАЗ і бурова установка. На землі лежать 20-метрові металеві палі, такі забивають у землю для зміцнення фундаменту. Біля єдиного оббитого пластиком вагончика хтось перекидає стіл зі сковорідками та дзеркалом. На звук виходить Сергій Зуєв, інженер виробництва, стає на сковорідку. Його обступають активісти.
— Ви зрозумійте, ми працюємо. Археологічні розкопки зимою не ведуть, їх почнуть влітку. Зараз у нас є дозвіл на укріплення ділянки. Ми нічого не будуємо, забиваємо сваї для укріплення сусідніх будинків. Ми — наймані працівники, а не власники. А ви залишаєте нас без куска хліба, — нервово перекрикує натовп.
За півгодини активісти розходяться. У багнюці посеред будівництва залишають намет-приймальню Анатолія Гриценка. За законом, її не можна чіпати — це власність нардепа. Ще один намет — на тротуарі перед входом. Чергувати залишаються семеро активістів.
У ніч на 18 січня намет із території будівництва винесли невідомі. Чоловіки у масках виштовхали активістів за будмайданчик, ворота зачинили зсередини.
— Десь в третій ночі вся міліція пропала. Завжди їх по п'ятеро чергували, а тут на 10 хвилин кудись ділися. Ці в чорних куртках все зробили дуже хитро. Спершу перекинули намет УДАРу на тротуар. Коли наші чергові пішли підіймати його, двоє в масках викинули приймальню Гриценка. Ми спробували втримати ворота, але нас усіх просто скупали у багнюці. Речі з палатки розкидали по болоту. Ворота закрили й нікого, крім будівельників, не впускають, — розказує Олександр Охатрін, 66 років, мешканець будинку №7. Активісти ходять до нього пити чай чи в туалет.
У п'ятницю вранці ворота будівництва зачинені. За ними чути стукіт молотків і крики будівельників. Двоє робітників електрозваркою ремонтують виламані секції огорожі. Намети стоять на тротуарі перед будівництвом. Жовта приймальня Гриценка — брудна, відірвана табличка висить на шматку металу.
21 січня активісти продовжують чергувати під огорожею. Кажуть, стоятимуть до 25 січня, коли має відбутися засідання суду щодо заборони будівництва.
Десятинна церква зведена наприкінці X ст. Її вважають першим кам'яним храмом Київської Русі. Залишки фундаменту церкви разом із містом Володимира є пам'яткою національного значення.
2 
1
Коментарі