середа, 17 серпня 2011 04:00

На сміттєзвалищі селяни заробляють по 300 гривень за день

Автор: фото: Андрій ЯНОВИЧ
  Люди з торбами перебирають непотріб біля машини, яка щойно заїхала на сміттєзвалище поблизу села Малашівці під Тернополем. Жителі навколишніх сіл визбирують пластик, пляшки, шматки заліза і здають за гроші
Люди з торбами перебирають непотріб біля машини, яка щойно заїхала на сміттєзвалище поблизу села Малашівці під Тернополем. Жителі навколишніх сіл визбирують пластик, пляшки, шматки заліза і здають за гроші

— Міська рада спеціально до зими відтягує. Люди на мороз пікетувати не йтимуть. Виділили гроші нам на оздоровлення. Але тут швидше на цвинтар попадеш, чим на море. У кожної жінки тиск підвищений через ті смороди зі свалки. Я би в них ті гроші не брала — тільки, щоб забралися звідси, — каже 76-річна Марія Мендюк із села Малашівці, що за 20 км від Тернополя.

За 1,5 км від села розташований полігон, куди вивозять сміття з обласного центру. Позаторік, 1 серпня, селяни перекрили дорогу сміттєвозам. Два місяці, з незначними перервами, непотріб сюди не вивозили. Урешті селяни погодилися припинити протест. Їм пообіцяли закрити звалище. Але відклали це до 1 жовтня. Мерія виділила селу 700 тис. грн. Кожен місцевий має отримати на оздоровлення по 2 тис. грн.

— Міська рада гроші перерахувала, але тепер у сільраді шось тянуть, — продовжує Марія Василівна. — Я живу тут 10 років, але офіційно не прописана. Кажуть, що грошей не отримаю, хоч дихаю тим постійно. Зато ті, хто тут хати покупляли, але живуть у Тернополі — матимуть.

Марія Мендюк ходить подвір'ям, спираючись на дві палиці. Дивиться за курчатами.

— Ті 2 тисячі — хіба гроші? Зерна б купила курям, — каже.

Її чоловік — 79-річний Володимир Михайлович — виходить на подвір'я в калошах на босу ногу. Скаржиться, що через звалище не може виростити сад.

— Щепи нові саджу, а вони не хочут сі приживати — сохнут. Думав, що то молдавські, до нашого воздуха непривикші. Але кременецькі також не приживаються — такий воздух затруєний.

— А як пакети з тої свалки розлітаються — то страх. Виходиш на поле, то йолки зимою не так прикрашені, як кукурудза тими кульками. Правда, цього року сітку вчепили — то легше, — долучається сусід 43-річний Петро Лучинко. Каже, за 2 тисячі, які йому мають дати, планує зібрати дочку до школи.

Сміття у вичерпаний кам'яний кар'єр біля Малашівців звозять понад 30 років. До звалища веде вузька ґрунтова дорога через поля. Місцеві селяни та фермери сіють тут пшеницю, садять кукурудзу, картоплю.

— Що їм там смердить? Ви бачите, за скільки звідси село? Їм тільки дай попікетувати і на тому гроші заробити, — Юрій, майстер підприємства, яке наглядає за звалищем, виходить із будки на в'їзді. Розмоклою після дощу дорогою йдемо до центру звалища. — Зараз під нами сміття 60 метрів, — каже. — Зверху відсівом засипано. Трава росте — значить нормально.

Сміттєвоз заїжджає на обгороджену сіткою ділянку. До нього збігаються кількадесят людей із торбами. Визбирують пластик, пляшки, шматки заліза. Ховають обличчя від камери.

— Тут переважно ігровецькі (із села Ігровиця неподалік звалища. — "ГПУ"), — розповідає одна зі збирачів. — У селі колись цегельний завод був, але тепер майже не працює. А тут за день із чоловіком до 300 гривень заробляєм. Як свалку закриють — із голоду попухнем.

Із сільським головою Малашівців 61-річним Степаном Юриком говоримо в його будинку. Він приїжджає на старій "ауді". Кладе на стіл ненову "Нокію" і пластмасові окуляри. Перед тим, як стати головою, їздив на заробітки в Англію. До того був директором школи в сусідньому селі.

— Після перших пікетів, коли з містом домовилися і сміття почали далі возити, селом пішла чутка, ніби мені в Тернополі квартиру дали. Більше року то мусолили, аж доки перестали вірити. Людям нічо, а в мене — інфаркт. Після того до всього став простіше ставитися, — закурює "Приму".

Каже, гроші видаватимуть тільки прописаним у селі.

— Такий закон. Є хлопці в погонах і без погонів, які ту справу обов'язково проконтролюють. Люди ж того не розуміють. Одна жінка підходила, просила, щоб дав гроші на її покійного чоловіка. Каже: "Він же тоже тим дихав".

У сільській лікарні запевняють, що нарікання людей на здоров'я марні.

— Ні раку, ні туберкульозу, ні респіраторних хвороб у малашівців нема більше, ніж в інших селах. Люди навпаки здоровіші, бо менше п'ють. Чого так? Кажуть, історично склалося, що населення тут інтелігентніше, — говорить 31-річний Володимир Скрипець із сільської лікарні.

Колишній тернопільський мер Роман Заставний каже, що "сміттєвою кризою" керували його політичні опоненти.

— Використали людей. Серед пікетувальників було п'ять-шість, яким платили і яких приїжджали консультувати люди з Києва. Решта — йшли за ідею.

За Заставного місто взялося будувати новий полігон у Миролюбівці. Теперішній мер Сергій Надал вважає, що та ділянка не підходить для сміттєзвалища за екологічними нормами.

— Там були всі дозволи від екологів. Просто "свободівці" раніше піарилися перед селянами, що проти цього будівництва. А тепер прийшли до влади і не можуть визнати перед людьми, що то були пусті слова, — каже екс-мер.

Тепер міська рада просить у губернатора під звалище інше місце. Той поки що не дав відповіді. Мерія розглядає варіант оренди чи купівлі для звалища землі, що перебуває в приватній власності. Ведуть перемовини з італійською фірмою про будівництво сміттєпереробного заводу.

Зараз ви читаєте новину «На сміттєзвалищі селяни заробляють по 300 гривень за день». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

3

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути