Анна Бігун, Ірина Тарганська та Маріанна Коваль із Вінниці загасили пожежу в сусідній квартирі до приїзду рятувальників. 9 лютого близько 20.00 вони проходили повз 9-поверхівку на вул. Юності. Побачили натовп, який спостерігав за пожежею. Горів балкон на восьмому поверсі.

— Диміло в тому будинку, де Маріанка живе, — 16-річні Анна та Ірина підходять до тротуару, звідки добре видно почорнілий балкон.

— Дивлюся і не можу зрозуміти — у моєму під'їзді пожежа чи ні. Почала думати, чия то квартира, — розказує 18-річна Маріанна Коваль. — Згадала, що на восьмому Паша Швець живе. Це знайомий нашого зятя, сестриного чоловіка. Я прибігла додому. Хочу йому сказати, щоб подзвонив Павлові, й не можу. Слова плутаються.

Дівчата піднімаються на восьмий поверх.

— А ми тим часом побігли до квартири. Уже на третьому поверсі було чути дим. Лупимо у двері 104-ї квартири — ніхто не виходить. Cусідів попередили. А тут і Паша з Маріанкою прибігли, — продовжують. — Він зайшов у квартиру і став. У нього ступор. Дим по всій хаті.

— У мене одне в голові крутилося: у що набрати води? На кухні схопила найбільшу каструлю, — каже Маріанна, — і до крана. Паша тазіки й відра знайшов.

— Ми ще з вулиці бачили, що з балкона клапті летять. Вітер вогонь роздмухав, полум'я доходило до балкону на дев'ятому поверсі, — додає Ірина. — Бігаємо, воду на балкон носимо. Скільки часу пройшло, не помітили. Коли Паша кричить: "Всьо! Погасили!" А тут і пожежник заходить. Дивиться на нас, очі круглі.

Балкон загорівся через недопалок, який занесло вітром. Там сушилися доріжки, на підлозі лежала стара ковдра.

Ірина натискає кнопку ліфта.

— Ми спускалися по лєстніце. Про ліфт забули. Хотілося глотнуть свіжого повітря. Надихалися диму так, що в горлі пекло, — Анна торкається шиї. — Кашляли кілька днів. Одяг смердів. Запах зник тільки після другої стірки.

— Пожежники називали нас умнічками і запрошували на роботу, — сміється Ірина. — Казали, ще 5 хвилин і могли би загорітися і квартира, і сусідні балкони.

×