Уряд ухвалив рішення передати землі за межами населених пунктів об'єднаним територіальним громадам. Ними розпоряджається держава. Громади ж управляють територіями лише в межах населених пунктів.

Рішення ухвалили 31 січня. За рік Держкомзем має передати 759 тис. га земель 665 об'єднаним територіальним громадам. Таке право надали лише ОТГ, а не сільським і селищним радам, щоб стимулювати їх до об'єднання.

Громада повинна звернутися до головного управління Держгеокадстру. Там ділянки інвентаризують, зареєструють у кадастрі й передадуть в управління на місця.

— Рішення Кабміну нарешті виведе землю з тіні, — каже земельний експерт Роман Граб, 29 років. — Раніше в сільську раду приходив інвестор із пропозицією відкрити в селі елеватор або завод. Просив землю. На території населеного пункту ділянки потрібної площі не знаходили. Сільський голова відправляв бізнесмена в Держгеокадастр. Тамтешні чиновники не зацікавлені у розвитку громади, вони виставляли інвестору різні умови. Після підрахунку витрат він відмовлявся від проекту. Місцева громада залишалася ні з чим.

Що зміниться?

— Тепер громада сама вирішуватиме, чи давати інвестору 2 гектари землі під фермерське господарство. На який термін і за які гроші. Якщо ділянку хтось орендує, розірвати договір протягом двох років громада не зможе. Підприємець у цей час платить за оренду в місцевий бюджет. А коли договір добіжить кінця, ОТГ вирішуватиме, здавати паї під 3 відсотки чи під 10.

Ділянку буде видно на публічній кадастровій карті. Її не можна обробляти незаконно, здати в тіньову оренду чи використовувати, не сплачуючи податків. З'являться нові землевласники, які платитимуть громаді оренду та податок. Буде менше випадків незаконного видобутку корисних копалин.

Чи встигнуть передати всі землі за рік?

— Ні. Потрібно удвічі більше часу. Або Держгеокадастру доведеться набирати додаткових працівників. Якби це рішення було не розпорядженням Кабміну, а законом Верховної Ради, то всі землі поза межами сіл автоматично перейшли б територіальним громадам. Люди мусили б самі ділити їх. А так почнеться великий масив землевпорядних робіт. Держгеокадастр буде змушений на території громади сформувати ці ділянки, записати їх цільове призначення, зареєструвати. І вже в готовому вигляді з кадастровим номером передати громаді. Або ж формуватимуть великі масиви земельних ділянок, щоб за одну процедуру віддати якомога більшу ­площу.

Чи є недоліки в цьому рішенні?

— Роботи проводитимуть за державний кошт. Це тривалий процес і затратний. От передадуть ділянку в 100 гектарів. Громада захоче її розділити, щоб надати землю працівникам соціальної сфери чи бійцям АТО. А це — додаткові землевпорядні роботи.

Як ділитимуть землі між двома сусідніми ОТГ?

— За територіальною межею.

Держгеокадастр дешево здавав землю в оренду

— Кабмін провів земельну децентралізацію не до кінця, бо не ­надав право сільським радам розпоряджатися ділянками, — каже президент Асоціації фермерів і приватних землевласників 56-річний Іван ­Томич. — Влада боїться розпрощатися з корупційною системою. До того ж 759 тисяч гектарів — мало. Це десята частина ділянок, якими вона володіє. Та навіть цю площу не встигнуть передати за рік. Упораються лише до 2020-го.

— Держгеокадастр здавав землю в оренду за найменшими ставками. Ціни нижчі за ринкові. Це породжувало корупцію, а територіальні громади недоотримували надходження у свої бюджети. Вони впливали на 12 відсотків власних територій і були позбавлені можливостей планувати їхній розвиток, — додає 58-річний Валентин Малиновський з Асоціації міст України. — Тепер рада громад сама визначатиме ставку земельного податку. Він повністю залишатиметься в бюджеті ОТГ.

×