Хлопчика із вагою 6 кг 800 г і зростом 63 см народила 36-річна Тетяна Юрчук із села Темногайці Шумського району Тернопільщини минулого вівторка. Це 13-та дитина в родині.
— Знала, що велика дитина буде, але не думала, що настільки. Малятко ше їсти шукає і спить. Але мене вже відчуває, — усміхається мати. Сидить у фіолетовому халаті на ліжку в дитячій лікарні. Хлопчик лежить поруч на голубому рушнику й у костюмі такого ж кольору. — Лікарі казали, якщо часті роди, то дитина буде більшечка. Розсчитувала, десь 6 кілограмів буде. Бо попередня дитина важила 5,5.
Із чоловіком Сергієм, 45 років, Тетяна живе у власному будинку на три кімнати. За фахом вона — кравчиня, чоловік ніде не навчався. Зараз — безробітні. Жінка виховує дітей, Сергій доглядає за господарством. Мають понад гектар городу, худобу та птицю.
Дітям подружжя від 2 до 18 років. Шестеро хлопців — Сергій, Віталій, Руслан, Василь, Андрій і Богдан, і стільки ж дівчат — Олена, Віталіна, Лілія, Роза, Любов та Віра.
— Імена дітям вибираємо з чоловіком. Як назвати найменшого, ще не придумали, — знизує плечима породілля. — Я люблю дітей, але ніколи не планувала, шо буду мати їх так багато. І ніколи про це не шкодувала. Машини в нас нема. На роди 85 кілометрів до Тернополя їхала рейсовим автобусом. Як поступила в понеділок у відділення біля озера (перинатальний центр. — "ГПУ"), мене там знали. Четверту дитинку у них народжую. Цілий консиліум до мене зібрали. Думали кесарити, але обстежили і сказали, шо я сама зможу народити. На другий день роди всі разом мені стимулювали і контролювали. Перед родами снилося тільки, шо я народила й мені не боліло. Але так не вийшло.
Тетяна Юрчук додає, що медики попереджали її про небезпеку ускладнень.
— Ти по лєзвію ходила, після родів мені медики сказали. Та ше й у мене група крові третя мінус, а в чоловіка — третя плюс. І ніколи мені не вводили ніяких ліків, тільки тепер анестезію давали. Ше перед першими родами медики говорили, шо не варто народжувати. Але я не послухала.
Немовля спить. Жінка знімає з нього штанці, залишає в памперсі. Каже, весь одяг, що взяла для сина, виявився замалим. Родичі купували нові речі й передавали.
— Лікарі предполагають, шо то сама більша дитина в Україні, — продовжує Тетяна Юрчук. — Я й сама народилася великою — важила 4,5 кілограма. Хоча моїй мамі заборонили родити. Сказали, що може бути два трупи, один — точно. Але мама не хотіла вбивати дитину, шоб врятувати своє життя. Їй відняло ноги, місяць лежала. Досі хвора, але вже дочекалася внуків. У мене ще старша сестра чекає на сьому дитину, то вже разом 20 внуків у нашої мами.
Такі діти бувають раз на дві тисячі пологів
Нормальна вага новонароджених — 3-3,5 кілограми, 5-кілограмових вважають крупними, каже столичний гінеколог-репродуктолог Ірина Кононенко, 40 років:
— А якщо важить ще більше, то це вже гігант. Такі діти трапляються рідко: раз на півтори-дві тисячі малюків. Без операцій їх рідко народжують — зазвичай роблять кесареве. Точних причин, чому деякі малюки народжуються гігантами, медицина не знає. Але у третині випадків такі з'являються у мам, хворих на діабет. Через надлишок глюкози у матері вона передається у плаценту. Тоді дитина активніше росте, часто більше за норму. В їх дітей теж може бути діабет чи ожиріння. А може й не бути, якщо дитина в перший рік трохи схудне. За дітьми-гігантами треба ретельно пильнувати, регулярно показувати лікарям, аби виявити будь-яку недугу якомога раніше. Але більшість із них живе звичним життям, нічим не хворіє.
Іноді великі розміри тіла передаються дітям спадково, від матерів із зайвою вагою.
2 
1
Коментарі